Спецпроект

АНОНС: 25 листопада Україна вшанує жертв Голодомору

Голодомор — помста за свободу. Історики пояснюють: Сталін організував геноцид, щоб покарати українців за незалежність 1917—1921 років.

25 листопада українці та світ, як і щороку, вшанують пам’ять убитих Голодомором 1932–33 років. Жалобні заходи традиційно відбуваються також у 32 країнах світу.

Національні пам’ятні заходи до 84 роковин геноциду пройдуть під гаслом "Голодомор — помста за свободу, помста за революцію".

 

Як відомо, у 1917—1921 українці відродили власну державність. Українська революція не лише повернула нашу Батьківщину на мапу світу. Нова держава задекларувала демократичний лад та дотримання основних прав і свобод людини.

Із перших днів Українська Народна Республіка протистояла російській інформаційній та військовій агресії. Втім війна більшовиків проти України не завершилася із падінням державності.

 

Уже через десятиліття більшовики завдадуть остаточного, на їх думку, удару по окупованій Україні. В Інституті національної пам’яті пояснюють: насильницьке вилучення продовольства, блокада сіл та цілих районів, заборона виїзду за межі охопленої голодом України, репресії  — все це мало знищити українське прагнення незалежності й самих українців.

"Голодомор — це помста за свободу. Українців карали смертю за здобуту незалежність від імперій. Геноцид знищив ключові свободи: мільйони позбавлені життя, в країну повернено рабство — селянам обмежили пересування і відібрали паспорти, колгоспи застосовували примусову працю, люди не могли сподіватися на недоторканість житла, не мали свободи релігії, їх обмежили в культурних правах. Але режим не зумів досягнути головного — Україну не зламали. І свою незалежність ми змогли підтвердити вже 1991 року", — говорить Володимир В’ятрович, історик, Голова Українського інституту національної пам’яті.

 

Всесвітньовідома історик, лауреат Пулітцерівської премії Енн Епплбом, яка перебуває з візитом у Києві, зокрема з нагоди виходу її нової книги "Червоний голод: Війна Сталіна проти України" відзначила під час виступу на Благодійному вечорі Києво-Могилянської академії: "Історія Голодомору — це трагедія, але історія України — не трагедія. Незважаючи на мільйони вбитих під час війни Сталіна проти України, ваша країна є на мапі світу".

Національні пам’ятні заходи розпочнуться у Києві о 14.30 біля Меморіалу жертв Голодомору.

О 16:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання, під час якої мільйони українців запалюватимуть свічки біля Меморіалів Голодомору та на підвіконнях осель.

Український інститут національної пам'яті розробив та пропонує використовувати наступні візуальні матеріали.

 

Інститут нагадує, що в день пам’яті жертв Голодомору українські телеканали та радіо мовлять у режимі жалоби. УІНП звертається до всіх медіа вшанувати пам’ять мільйонів убитих під час геноциду, розмістивши в цей день в ефірі та на перших шпальтах знак пам’яті Голодомору або свічку.

Нагадємо, Голодомор — злочин геноциду проти Українського народу, результат спеціально організованого комуністичним керівництвом штучного голоду у 1932–1933 роках, що спричинив загибель майже чотирьох мільйонів людей.

Визнання Голодомору 1932—1933 років геноцидом Українського народу законодавчо закріплено Законом України "Про Голодомор 1932—1933 років в Україні".

Голодомор залишається історичною темою, що демонструє найбільший консенсус українців в оцінці минулого. За цьогорічною соціологією, 77% вважає його геноцидом.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.