ТEРМІНОВО! Овідій рeабілітований

Через 2000 років після вигнання в Румунію давньоримського поета Публія Овідія Назона реабілітували.

Міська рада Рима ухвалила резолюцію, запропоновану популістською партією М5С (M5S –П’ятизірковий рух), щоб "відновити серйозну несправедливість", якої зазнав Овідій, повідомляє The Guardian.

"Ідеться про фундаментальне право митців на вільне самовираження в суспільствах по всьому світі, в яких свободу мистецького самовираження все частіше обмежують", − сказав заступник мера Рима Лука Бергамо.

У 8 році н. е. римський імператор Октавіан Август відправив Овідія на довічне заслання в грецькому поселенні Томіс на березі Чорного моря, що нині відоме як місто Констанца в Румунії.

Овідій народився 20 березня 43 до н. е. в м. Сульмона на теренах сучасної Італії. У юнацькі роки став членом літературного гуртка Марка Валерія Мессали, контактував з поетом Вергілієм. Здобув освіту в Афінах (Греція).   

 

Причини заслання поета достеменно не з’ясовані. За однією з версій, імператор образився на поему "Мистецтво кохання", в якій можновладець угледів відображення скандалу навколо подружніх зрад його доньки.

Овідія вважають останнім із відомих поетів доби Августа і останнім представником золотого століття римської поезії. Найвизначніший його твір – поема "Метаморфози", яку автор розпочав у Римі, а дописував у вигнанні.

Серед інших відомих творів: поеми "Ліки від кохання", "Героїди", "Фасти", "Засоби для краси".

Помер у 17 або 18 р. н. е.

Політичний марафон: від кандидата до депутата

"Із задоволенням можу констатувати той факт, що на виборчу компанію я не витратив ані копійки, Сьогодні це звучить, мабуть, одіозно, але так дійсно було".

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."