ТEРМІНОВО! Овідій рeабілітований

Через 2000 років після вигнання в Румунію давньоримського поета Публія Овідія Назона реабілітували.

Міська рада Рима ухвалила резолюцію, запропоновану популістською партією М5С (M5S –П’ятизірковий рух), щоб "відновити серйозну несправедливість", якої зазнав Овідій, повідомляє The Guardian.

"Ідеться про фундаментальне право митців на вільне самовираження в суспільствах по всьому світі, в яких свободу мистецького самовираження все частіше обмежують", − сказав заступник мера Рима Лука Бергамо.

У 8 році н. е. римський імператор Октавіан Август відправив Овідія на довічне заслання в грецькому поселенні Томіс на березі Чорного моря, що нині відоме як місто Констанца в Румунії.

Овідій народився 20 березня 43 до н. е. в м. Сульмона на теренах сучасної Італії. У юнацькі роки став членом літературного гуртка Марка Валерія Мессали, контактував з поетом Вергілієм. Здобув освіту в Афінах (Греція).   

 

Причини заслання поета достеменно не з’ясовані. За однією з версій, імператор образився на поему "Мистецтво кохання", в якій можновладець угледів відображення скандалу навколо подружніх зрад його доньки.

Овідія вважають останнім із відомих поетів доби Августа і останнім представником золотого століття римської поезії. Найвизначніший його твір – поема "Метаморфози", яку автор розпочав у Римі, а дописував у вигнанні.

Серед інших відомих творів: поеми "Ліки від кохання", "Героїди", "Фасти", "Засоби для краси".

Помер у 17 або 18 р. н. е.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.