АНОНС: Відвідайте виставку "БОЙЧУКІЗМ. Проект "великого стилю"

У Мистецькому арсеналі діє виставка "БОЙЧУКІЗМ. Проект "великого стилю".

"Це проект про мрійників, які хотіли змінити світ. Цей проект про реформаторів мистецтва, які відмовились від традиційного формату. Цей проект про творців утопії, які самі стали її жертвами...", − говорять куратори проекту.

На виставці "БОЙЧУКІЗМ.Проект "великого стилю" представлено понад 300 живописних, графічних, мозаїчних творів  Михайла та Тимофія Бойчуків, Василя Седляра, Івана Падалки, Софії Налепинської, Оксани Павленко, Антоніни Іванової, Миколи Рокицького, Сергія Колоса, Охріма Кравченка.

 

Серед них – унікальний іконопис раннього Бойчука періоду його навчання у Краківський академії красних мистецтв та його шедевр – так звана світська ікона "Двоє під деревом".

Це дивовижним чином збережені завдяки львівській мисткині Ярославі Музиці твори, яка переховувала їх у той час, коли спадщину художника з фондів Львівського державного музею українського  мистецтва, за офіційним розпорядженням, у 1952 році просто спалювали як "антисоветскую и националистическую".

Унікальними є збережені у фондах Національної академії мистецтв України роботи студентів майстерні монументального розпису  1920-х років.  Гончарний посуд, що створений за ескізами бойчукістів. Зокрема, таріль 1919 року "Славний боєць за волю України гетьман Іван Мазепа". 

Михайло Бойчук. Під яблунею (Двоє під деревом). 1912-1913. Дерево, темпера, позолота. Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Г.Возницького.

На виставці представлено також оригінал першого видання "Кобзаря" Тараса Шевчена, з ілюстраціями художника Василя Седляра, 1931 року. Маловідомий доробок бойчукістів в галузі сценографії – проекти сценічних декорацій, ескізи костюмів для театральних постановок, і навіть маріонетки лялькового театру.

Куратори проекту: Ольга Мельник, Вікторія Величко, Ігор Оксаметний. Детальніше про проект дивіться на сайті Мистецького арсеналу.

Виставка триватиме до 28 січня 2018 року.

Місце: Мистецький арсенал (Київ, вул. Лаврська, 10-12).

Вхід за квитками.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.