АНОНС: Відвідайте виставку "БОЙЧУКІЗМ. Проект "великого стилю"

У Мистецькому арсеналі діє виставка "БОЙЧУКІЗМ. Проект "великого стилю".

"Це проект про мрійників, які хотіли змінити світ. Цей проект про реформаторів мистецтва, які відмовились від традиційного формату. Цей проект про творців утопії, які самі стали її жертвами...", − говорять куратори проекту.

На виставці "БОЙЧУКІЗМ.Проект "великого стилю" представлено понад 300 живописних, графічних, мозаїчних творів  Михайла та Тимофія Бойчуків, Василя Седляра, Івана Падалки, Софії Налепинської, Оксани Павленко, Антоніни Іванової, Миколи Рокицького, Сергія Колоса, Охріма Кравченка.

 

Серед них – унікальний іконопис раннього Бойчука періоду його навчання у Краківський академії красних мистецтв та його шедевр – так звана світська ікона "Двоє під деревом".

Це дивовижним чином збережені завдяки львівській мисткині Ярославі Музиці твори, яка переховувала їх у той час, коли спадщину художника з фондів Львівського державного музею українського  мистецтва, за офіційним розпорядженням, у 1952 році просто спалювали як "антисоветскую и националистическую".

Унікальними є збережені у фондах Національної академії мистецтв України роботи студентів майстерні монументального розпису  1920-х років.  Гончарний посуд, що створений за ескізами бойчукістів. Зокрема, таріль 1919 року "Славний боєць за волю України гетьман Іван Мазепа". 

Михайло Бойчук. Під яблунею (Двоє під деревом). 1912-1913. Дерево, темпера, позолота. Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Г.Возницького.

На виставці представлено також оригінал першого видання "Кобзаря" Тараса Шевчена, з ілюстраціями художника Василя Седляра, 1931 року. Маловідомий доробок бойчукістів в галузі сценографії – проекти сценічних декорацій, ескізи костюмів для театральних постановок, і навіть маріонетки лялькового театру.

Куратори проекту: Ольга Мельник, Вікторія Величко, Ігор ОксаметнийДетальніше про проект дивіться на сайті Мистецького арсеналу.

Виставка триватиме до 28 січня 2018 року.

Місце: Мистецький арсенал (Київ, вул. Лаврська, 10-12).

Вхід за квитками.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.