Більшості громадян Росії не подобається, що СРСР розпався. ОПИТУВАННЯ

58% росіян, опитаних експертами "Левада-Центру", шкодують про розпад СРСР.

Згідно з результатами опитування "Ностальгія за СРСР", яке було проведено 24-28 листопада 2017 року, останній раз такі настрої були зафіксовані у 2013 році, коли ствердно на питання про ностальгію відповіли 57% опитаних, передає "Українська правда".

З 2013 року до 2017 ця цифра коливалася в межах 54-56%, і це не найвищий показник, починаючи з 1992 року: максимальна "туга" за СРСР була зафіксована у 2000-му році, коли "сумують" було 75%.

 
При цьому 52% опитаних упевнені, що розпаду СРСР можна було уникнути, 29%, що уникнути його було неможливо, не змогли відповісти 19%.

54% опитаних заявили, що шкодують про розпад Союзу, тому що зруйновано єдину економічну систему, 36% − тому, що люди втратили почуття приналежності до великої держави, 34% − через те, що зросла взаємна недовіра і жорстокість, 26% − що руйнуються зв'язку з родичами і друзями, 25% − тому, що втрачено почуття, що ти всюди, "як вдома".

Динаміка громадської думки має вікову специфіку, найменше ностальгії у людей у ​​віці 18-24, тобто у народжених вже після розвалу Союзу.

 
Опитування було проведено за вибіркою міського і сільського населення серед 1600 осіб у віці 18 років і старше в 137 населених пунктах 48 регіонів країни. Статистична похибка при вибірці 1600 осіб (з ймовірністю 0,95) не перевищує: 3,4% для показників, близьких до 50%, 2,9% для показників, близьких до 25% і 75%.
Як повідомлялося, кількість громадян Російської Федерації, які впевнені, що російський народ посідає особливе значення у світовій історії досягло максимуму за весь час досліджень.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.