Більшості громадян Росії не подобається, що СРСР розпався. ОПИТУВАННЯ

58% росіян, опитаних експертами "Левада-Центру", шкодують про розпад СРСР.

Згідно з результатами опитування "Ностальгія за СРСР", яке було проведено 24-28 листопада 2017 року, останній раз такі настрої були зафіксовані у 2013 році, коли ствердно на питання про ностальгію відповіли 57% опитаних, передає "Українська правда".

З 2013 року до 2017 ця цифра коливалася в межах 54-56%, і це не найвищий показник, починаючи з 1992 року: максимальна "туга" за СРСР була зафіксована у 2000-му році, коли "сумують" було 75%.

 
При цьому 52% опитаних упевнені, що розпаду СРСР можна було уникнути, 29%, що уникнути його було неможливо, не змогли відповісти 19%.

54% опитаних заявили, що шкодують про розпад Союзу, тому що зруйновано єдину економічну систему, 36% − тому, що люди втратили почуття приналежності до великої держави, 34% − через те, що зросла взаємна недовіра і жорстокість, 26% − що руйнуються зв'язку з родичами і друзями, 25% − тому, що втрачено почуття, що ти всюди, "як вдома".

Динаміка громадської думки має вікову специфіку, найменше ностальгії у людей у ​​віці 18-24, тобто у народжених вже після розвалу Союзу.

 
Опитування було проведено за вибіркою міського і сільського населення серед 1600 осіб у віці 18 років і старше в 137 населених пунктах 48 регіонів країни. Статистична похибка при вибірці 1600 осіб (з ймовірністю 0,95) не перевищує: 3,4% для показників, близьких до 50%, 2,9% для показників, близьких до 25% і 75%.
Як повідомлялося, кількість громадян Російської Федерації, які впевнені, що російський народ посідає особливе значення у світовій історії досягло максимуму за весь час досліджень.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.