Депутати Київради замість торгового центру на Поштовій площі хочуть музей

Постійна комісія Київської міської ради з питань власності у вівторок одностайно підтримала проект рішення "Про забезпечення збереження пам'ятки археології місцевого значення і розміщення музею на ділянці прибережного міського кварталу Середньовічного Києва (ХІ-ХІХ ст.) на Поштовій площі в Києві".

Про це повідомляє "Лівий берег".

Згідно з проектом рішення, комунальна організація "Музей історії міста Києва" повинна оформити право постійного користування земельними ділянками орієнтовною площею 0,83 га, розташованими в межах вулиці Набережно-Хрещатицької, Набережного шосе, Боричевого узвозу і Володимирського узвозу. Там пропонують розмістити музей.

Щоб створити музей, згідно з проектом рішення, необхідно припинити договір з інвестором будівництва підземного ТРЦ на Поштовій площі. Після цього треба прийняти об'єкт незавершеного будівництва в комунальну власність.

"Існує інвестор, який фінансує роботи, і це передбачає функціонування багатофункціонального торгового комплексу. І власника там, взагалі-то, немає, тому що навіть не оформлена земля. Йдеться про принципове і фундаментальне питання для столиці - стати власником цього об'єкта і розмістити там повноцінний музей історії міста Києва", - наводять на сайті Київради слова ініціатора відповідного проекту рішення депутата Сергія Гусовського.

Крім того, документ передбачає укладення угоди між Музеєм історії міста Києва та державним підприємством "Центр археології Києва Інституту археології НАН України" про продовження виконання археологічних робіт. Також у документі йдеться про необхідність проведення відкритого міжнародного конкурсу на кращий проект майбутнього музею археології та історії Києва.

Проект рішення також повинна розглянути постійна комісія Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування. Після цього документ буде винесено на пленарне засідання Київради.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.