АНОНС: Вечір "Різдвяних Василів" до 80-річчя Стуса в Києві

У свято Василя в столиці відбудеться "Вечір Різдвяних Василів". Захід присвячений пам’яті Василя Стуса, Василя Симоненка, Василя Чумака, Василя Еллана-Блакитного, які народилися в ці Різдвяні дні.

Цього року свято Різдвяних Василів приурочено до 80-річчя з дня народження Василя Стуса, повідомляють в Українському інституті національної пам'яті.

У заході візьмуть участь дисидент, історик дисидентського руху Василь Овсієнко, Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, виконавці Неля Франчук, Григорій Лук’яненко та Мар’яна Лук’яненко,  скрипаль Кирило Стеценко, дитячий фольклорний театр "Дай Боже" (під керівництвом Ольги Мельник), дитячий фольклорний гурт "Орелі" Музею Івана Гончара та інші. Ведучий заходу – актор та бард Кирило Булкін. 

 

Свято було започатковане філософом, публіцистом, дисидентом Євгеном Сверстюком; за його життя в цей день відбувалося оголошення лауреатів премії Василя Стуса. Відтак, тепер Свято – це також вечір пам’яті і Євгена Сверстюка. Слово Євгена Олександровича теж звучатиме на вечорі, адже збереглись аудіо записи голосу засновника події. Зокрема присутні зможуть почути франгменти аудіозаписів Євгена Сверстюка про Василя Стуса.

Під час вечора працюватиме книжкова виставка-ярмарок.

Неділя, 14 січня, 18.30

Місце: колонна зала КМДА вул. Хрещатик, 36.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, видавництво "Кліо" за сприяння фракції ВО "Свобода" в Київській міській раді.

Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.