АНОНС: Виставка «Українське коло». У Києві покажуть унікальні речі доби УНР

Особисті речі Симона Петлюри та Володимира Винниченка, Універсал Директорії про затвердження злуки УНР та ЗУНР, прапор 1-го пішого Запорізького імені гетьмана Петра Дорошенка полку. Все це і не тільки, можна буде побачити у Києві в рамках міжнародного виставкового проекту «Українське коло».

"Українське коло: до сторіччя визвольних змагань (1917–1921 рр.)" – це міжнародний виставковий проект, присвячений драматичному і доленосному періоду української історії, який призвів до створення модерної держави на українських етнічних теренах.

Виставку, що створювалась за участі 29 музеїв, архівів та приватних збірок з Польщі, США, Швейцарії та України можна буде оглянути у Музеї історії міста Києва вже із 23 січня.

 

Виставка об’єднує чотири тематичних блоки:

І. Відродження Нації охоплює період березня 1917 – січня 1918 р. Це час національного пробудження. Це час між Першим і Четвертим універсалами: між декларацією автономії України до проголошення незалежної Української Народної Республіки.

ІІ. Розбудова Держави. Цей блок оповідає про законодавчу працю, створення державних інститутів, введення в обіг грошової одиниці та формування банківської системи, духовну революцію українців, освіту та культуру, створення УАПЦ.

ІІІ. Змагання за Україну: збройна боротьба українців за право самовизначення, що тривала чотири роки.  

IV. Міжнародне визнання України. У фокусі цього блоку – дипломатія Української революції 1917–1921 рр.

Експозиція виставки побудована на оригінальних експонатах, люб’язно наданих 29 провідними музеями, бібліотеками, архівами та шанувальниками старовини чотирьох країн світу – України, Польщі, США та Швейцарії.

Більшість артефактів не була відома не тільки широкому загалу, але й вузькому колу фахівців.

Серед представлених раритетів, які за 100 років експонуються вперше, Універсал Директорії про затвердження злуки УНР та ЗУНР в єдину соборну державу 22 січня 1919 р. із фондів ЦДАВО України, прапор 1-го пішого Запорізького імені гетьмана Петра Дорошенка полку з Музею Війська Польського у Варшаві.

Також меморіальні речі Симона Петлюри та Володимира Винниченка з Української Вільної Академії Наук у Нью-Йорку; документи про вступ України до Ліги Націй з Архіву офісу ООН у Женеві, державні печатки тієї доби – печатка УЦР, Велика печатка УНР – з колекції Музею історичних та культурних реліквій родини Шереметьєвих.

Під час відкриття виставки відбудеться спецпогашення Укрпоштою художнього блоку марок "Державні печатки України" з зображеннями  експонатів, представлених на виставці, та портретами провідників українського руху періоду національно-визвольних змагань початку ХХ ст. – головою УЦР Михайлом Грушевським, керівником першого українського уряду – Володимиром Винниченком, гетьманом України Павлом Скоропадським, головою Директорії УНР Симоном Петлюрою.

Куротор проекту: Юрій Савчук

Час: з 23 січня до 18 березня (з вівторка до неділі 11.00.-19.00, понеділок – 11.00-16.00)

Місце: Музейно-виставковий центр "Музей історії міста Києва", вул. Б. Хмельницького, 7

Контакти: 044 520 28 22

Читайте також:

100 років Української незалежності. ПРОГРАМА подій у Києві

По всій Україні відкриється виставка "100 років боротьби: Українська революція 1917-1921". РОЗКЛАД

АНОНС: У Києві відзначать 155-у річницю Січневого повстання

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.