УІНП презентував сайт "Українська революція 1917-1921. Сто років боротьби". ФОТО

22 січня до 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки Український інститут національної пам'яті презентує веб-сторінку з матеріалами подій Української революції 1917‒1921 років та унікальний проект ‒ інтерактивну карту "Місця пам’яті Української революції 1917‒1921 років".

Про це "Історичній правді" повідомили в УІНП.

На веб-сторінці зібрані основні відомості про етапи Революції, видатних діячів, тогочасні фото, документи. А також  проекти Українського інституту національної пам'яті (соціальна реклама, виставки, поштівки, інфографіка, настільна гра, інформаційні матеріали, брошура) та спецпроекти медійних партнерів інституту.

 Володимир В'ятрович. Фото: УІНП

"Український інститут національної пам'яті розпочав  інформаційну кампанію присвячену 100-річчю Української революції. В рамках кампанії вже відбулися низка заходів (зокрема урочисті засідання парламенту та уряду України), розроблено соціальну рекламу, набір поштівок, інфографіку, настільну гру, фотодокументальні виставки, інформаційні матеріали, брошуру, календар. Сьогодні ми презентуємо веб-сторінку, яка акумулює наші напрацювання в цій темі і буде зручним джерелом інформації для всіх, хто цікавиться цією темою", - пояснив Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

 

На новому сайті представлено унікальний проект ‒ інтерактивну карту "Місця пам’яті Української революції 1917‒1921 років". Наразі користувачі можуть ознайомитися з інтерактивною картою місць пам’яті у Києві, на яку нанесено близько 400 об’єктів.

Серед них ‒ місця перебування органів влади, будинки, в яких проживали чи здійснювали діяльність діячі Української революції, місця боїв, зборів, демонстрацій, інших важливих подій Української революції.

Переглянути карту можна на сайті "Українська революція: 100 років боротьби"    

"Ми презентуємо карту місць пам’яті у Києві. Надалі планується реалізація проекту у всеукраїнських масштабах ‒ із залученням істориків, краєзнавців та інших фахівців на місцях. Створення інтерактивної карти з місцями пам’яті по всій Україні допоможе представити Революцію 1917-1921 років як процес загальнонаціонального масштабу. Карта стане в нагоді дослідникам, педагогам, органам місцевого самоврядування", ‒ зазначив співробітник Українського інституту національної пам'яті Максим Майоров.

 Максим Майоров. Фото: УІНП

Адреса сайта "Українська революція: 100 років боротьби": unr.memory.gov.ua   

Над веб-сторінкою працювали: Володимир В'ятрович, Юлія Курилюк, Юлія Капшученко-Шумейко, Максим Майоров, Віталій Огієнко, Ярослав Файзулін, Олена Халімон,  Анатолій Хромов, Аліна Шпак.

Розробка: ТОВ Рансайт.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.