Пам’ятна дошка Євгену Коновальцю у Хмельницькому

У День Соборності України, у Хмельницькому відкрили пам’ятну дошку полковнику Армії УНР, команданту УВО, очільнику Січових Стрільців, засновнику та голові Організації українських націоналістів Євгенові Коновальцю.

Про це повідомляє Хмельницька міська рада.

Меморіальна дошка встановлена на будинку по вул. Гагаріна, 18. Будівля є об'єктом культурної спадщини, нині – громадська приймальня Хмельницької міської ради.

 Фото: khm.gov.ua

У 1919 році в цьому приміщенні, який називали "пресова квартира Проскурова", видавався часопис  "Стрілецька думка". 

У вітальному слові міський голова Олександр Симчишин  вдався до екскурсу в історію:

"Фактично, "січовики" відроджувалися завдяки Коновальцю. Людина, яка ніколи не падала духом, у якої не було зрадофільства та "все пропало", і навіть, коли було погано, а 100 років тому було дуже важко, Коновалець завжди був налаштований на перемогу.

Після програшу Української революції він не опустив руки, а далі будував нову організаційну структуру і у 1929 році Коновалець фактично створив ОУН. Сьогодні ми знову говоримо про актуальні уроки соборності, головним з яких є той, що для перемоги ми маємо бути єдиним кулаком".

Автор меморіальної дошки скульптор Роман Албул.

"У вогні перетоплюється залізо у сталь. У боротьбі перетворюється народ у націю", – такі слова Євгена Коновальця викарбувані на пам’ятній дошці.

Нагадаємо, у червні 2017 барельєф полковнику Коновальцеві відкрили у Боярці.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.