Музею на Поштовій площі бути? "Земельна" комісія підтримала рішення

Постійна комісія Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування одностайно підтримала проект рішення про створення музею археології та історії Києва замість підземного торгового центру на Поштовій площі.

Про це повідомляє об’єднання "Самопоміч" на своєму сайті.

Члени комісії підтримали ініціативу, що передбачає ініціювання припинення договору з інвестором будівництва підземного ТРЦ на Поштовій Площі ТОВ "Хенсфорд-Україна" та прийняття об’єкту незавершеного будівництва до комунальної власності Києва.

Розкопки середньовічного Києва на Поштовій плоші. Фото: УНІАН 

"Компроміс з так званим інвестором – ганебна ідея. На наш погляд, компроміс з інвестором призведе до того, що під музей виділять 100-200 метрів, і він стане, пробачте, "філіальчиком" музею історії Києва. Якусь частину артефактів розмістять під склом, і це вкотре нагадуватиме, що у нас є традиція ігнорувати історію столиці і країни.

Ми вважаємо, що місто повинне бути власником цього музею, місто має бути інвестором в цьому проекті. Якщо столиця буде мати волю, знайдуться інвестори, які допоможуть зробити нам повноцінний музей", –  зазначив автор проекту рішення, голова фракції "Об’єднання "Самопоміч" у Київраді Сергій Гусовський.

Проектом рішення також пропонується передача об’єкту у постійне користування Музею історії міста Києва, а також укладання угоди з Державним підприємством "Центр археології Києва Інституту археології НАН України" про продовження виконання археологічних робіт і проведення відкритого міжнародного конкурсу на найкращий проект майбутнього музею.

Додамо, комісія з питань містобудування, архітектури та землекористування –  третя поспіль комісія Київради, яка підтримала проект рішення. Раніше, 19 грудня 2017 року, документ підтримали члени постійної комісії з питань культури, туризму та інформаційної політики, а 26 грудня "за" ініціативу одноголосно проголосувала комісія з питань власності.

Розгляд питання створення музею на Поштовій може бути розглянуто вже не найближчому пленарному засіданні Київради.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.