Спецпроект

АНОНС: Презентація посібника “Бабин Яр: Пам’ять на тлі історії.”

До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту пройде презентація нового методичного посібника для вчителів середніх шкіл.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті на своєму сайті.

 

У посібнику вміщено навчально-методичні розробки шкільних занять, підготовлені на основі однойменної віртуальної виставки, створеної Музеєм історії міста Києва спільно з Українським інститутом національної пам’яті, та документального фільму "Бабин Яр у пошуках пам’яті".

Практичні заняття путівника допомагають вчителю організувати обговорення широкого кола питань, пов’язаних із історичною пам’яттю та, зокрема, пам’яттю про жертви Бабиного Яру.

Також відбудеться публічна дискусія, під час якої обговорять проблеми, пов’язані з увічненням пам’яті жертв Голокосту та Бабиного Яру.

Учасники:

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті

Анатолій Подольський, директор Українського центру вивчення історії Голокосту

Віталій Нахманович, провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

Час: 26 січня, п’ятниця, 10:00

Місце: Український кризовий медіа-центр, м. Київ, вул. Хрещатик, 2 (Український дім)

Контакт: прес-служба Українського інституту національної пам’яті (044 281 08 91)

Нагадуємо, що у березні 2017 року відкрилася віртуальна виставка "Бабин Яр: пам'ять на тлі історії".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.