Спецпроект

АНОНС: Презентація посібника “Бабин Яр: Пам’ять на тлі історії.”

До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту пройде презентація нового методичного посібника для вчителів середніх шкіл.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті на своєму сайті.

 

У посібнику вміщено навчально-методичні розробки шкільних занять, підготовлені на основі однойменної віртуальної виставки, створеної Музеєм історії міста Києва спільно з Українським інститутом національної пам’яті, та документального фільму "Бабин Яр у пошуках пам’яті".

Практичні заняття путівника допомагають вчителю організувати обговорення широкого кола питань, пов’язаних із історичною пам’яттю та, зокрема, пам’яттю про жертви Бабиного Яру.

Також відбудеться публічна дискусія, під час якої обговорять проблеми, пов’язані з увічненням пам’яті жертв Голокосту та Бабиного Яру.

Учасники:

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті

Анатолій Подольський, директор Українського центру вивчення історії Голокосту

Віталій Нахманович, провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

Час: 26 січня, п’ятниця, 10:00

Місце: Український кризовий медіа-центр, м. Київ, вул. Хрещатик, 2 (Український дім)

Контакт: прес-служба Українського інституту національної пам’яті (044 281 08 91)

Нагадуємо, що у березні 2017 року відкрилася віртуальна виставка "Бабин Яр: пам'ять на тлі історії".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.