Історик знайшов загублену частину Берлінського муру

Вважалося, за винятком кількох секцій у центрі міста що Берлінський мур був повністю зруйнований.

Нещодавно з'ясувалося, що частина цієї споруди збереглася в лісі, у околицях німецької столиці. Про це повідомляє інтернет-видання The Local.

Виявив стіну Крістіан Борман. Вона проходить між двома залізничними станціями в районі Панков на північному сході Берліна. Загальна протяжність знахідки – 80 метрів.

 Забута ділянка Берлінського муру. Фото: Christian Bormann

На фотографії видно У-подібні металеві конструкції, через які колись проходив колючий дріт. Паралельно з цим стояли металеві опори, через які йшов електричний струм. Все це мало гарантувати, що зі східної Німеччини неможливо буде втекти.

За словами Бормана, його відкриття є "останнім шматочком оригінальної стіни", яку поспішно почала будувати комуністична влада 13 серпня 1961 року.

Не пройшло й двох місяців після того, як лідер Східної Німеччини Вальтер Ульбріхт заявив, що "ніхто не має наміру будувати стіну", як комуністи здивували весь світ, створивши бар'єр, який розділив східних берлінців від своїх сусідів на заході.

Перш ніж побудувати остаточну версію муру – з комплексом смертельних смуг та сторожових веж, східні німці укріплювали бар'єр колючим дротом і зміцнювали раніше побудовані стіни.

Одним з таких прикладів є ділянка, знайдена Борманом. Східні німці використовували залишки будинків, які були зруйновані під час Другої світової війни. Забудовуючи прогалини між ними та підриваючи підвали, щоб уникнути спроб прокопування тунелів.

Коли розпочалася будова основної стіни, комуністи побудували її в дещо іншому місці. І коли зайшла мова про її знесення в кінці "холодної війни", знайдену Борманом ділянку просто забули.

Хоча Борман й стверджує, що це остання частина оригінального Берлінського муру, видання Die Welt говорить протилежне. Є ще дві ділянки, які частково збереглись. Одна – у районі Ораніенбергер Хаусс та друга – у районі Розенталь.

Борман стверджує, що він відшукав ділянку муру ще у 1999 році і зберігав це в таємниці. Але він вирішив оприлюднити цю інформацію, щоб забезпечити збереження цієї структури. Він закликав владу району Панков захистити цю частину як історичну пам'ятку.

Нагадуємо, що на початку січня 2018 року у Мюнхені встановили дошку на честь консульства УНР.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.