Спецпроект

Ізраїль гостро відреагував на зміни польського закону про ІНП

Посол Ізраїлю в Польщі Анна Азарі розкритикувала поправки до закону про прольський Інститут національної пам’яті. Нововведення дозволяють карати осіб, які покладають на поляків чи Польщу співучасть у нацистських злочинах, штрафувати чи ув’язнювати.

"В Ізраїлі поправку розглядають як можливість покарання для вцілілих свідків Голокосту. Багато, багато емоцій. Уряд Ізраїлю  відкидає ті нововведення. Маємо надію, що можемо знайти спільний шлях, аби зробити зміни в тій поправці. Ізраїль теж розуміє,  хто будував концтабір Аушвіц та інші табори. Усі знають, що то були не поляки.

Але в нас це трактується як неможливість розповідати правду про Катастрофу, і всі обурені тим,  що трапилося. Маю надію, що як завжди, як добрі друзі, Польща й Ізраїль знайдуть шлях і спільну мову щодо того, як ми будемо пам’ятати історію. Пам’ятаємо всіх, хто загинув під час Голокосту", — сказала Азарі під час урочистостей в Аушвіці, передає польське видання wPolityce.

Із приводу змін до закону про ІПН висловився і прем’єр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху.

"Польский закон – це абсурд, і я проти нього. Ми не можемо змінити історію, і не можна заперечувати Голокост. Я доручив послу Ізраїлю в Польщі зустрітися з польським прем’єр-міністром і передати мою позицію".

Віце-міністр юстиції Польщі Патрик Які долучився до суперечки:

"То ця норма викликала істерію в ізраїльських медіа. Ізраїль сам багато років криміналізує такі визначення. То невже Польща не може зробити того самого? RT #Німецькі ТабориСмерті!", — написав він у "Твіттері".

Як повідомляє Washington Post, у неділю Нетаньяху та польський голова уряду Матеуш Моравецький переговорили по телефону та домовилися про старт діалогу, щоб уникнути подальшої ескалації скандалу.

Нагадаємо, 26 січня польський Сейм ухвалив поправки до закону про ІНП, згідно з якими, особам, які звинувачують поляків чи Польщу в нацистських злочинах, скоєних на польській землі під час Другої світової війни, загрожуватиме штраф або навіть в’язниця на три роки.

Зокрема, йдеться про покладання провини за смерть сотень тисяч євреїв у таборі смерті Аушвіц-Біркенау та вислови на кшталт "польські табори смерті" (вислів, який у травні 2012 року вжив президент США Барак Обама, за що потім перепрошував).

Закон із поправками ще мусить бути затверджений Сенатом і президентом країни.

Міністр закордонних справ Ізраїлю повідомив польському послу в Єрусалимі, що "закон не сприятиме дальшому виявленню історичної правди та може як зашкодити свободі досліджень, так і зупинити дискусію щодо уроків історії та спадщини Другої світової війни".

Ізраїльський меморіальний центр Голокосту "Яд-Вашем" заявив, що закон "загрожує розмиттям історичної правди стосовно допомоги, яку німці одержували від місцевого польського населення в часи Голокосту".

У своїй заяві Центр погоджується, що термін "польські табори смерті" є історично некоректним – табори знищення були засновані в окупованій нацистами Польщі для знищення єврейського населення в рамках "остаточного вирішення єврейського питання".

"Однак обмеження на висловлювання науковців та інших щодо прямої чи непрямої згоди польського народу із злочинами, вчиненими на їхній землі під час Голокосту, є серйозним викривленням", — зауважує у своїй заяві Яд-Вашем.

Нагадаємо, під час пакетного голосування 26 січня Сейм також ухвалив законопроект про заборону "бандерівської ідеології" в Польщі. МЗС України з цього приводу висловило свій протест.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.