Назад до СРСР. За російськими військовими хочуть установити політичний нагляд

У російській армії планують відродити військово-політичне керівництво.

Як повідомляє УНІАН, з посиланням на держканал "Росія-24", нову структуру будуть створювати на основі вже існуючого управління з роботи з особовим складом.

 Російські солдати в строю. Фото: REUTERS

Водночас, заступник голови громадської ради при Міністерстві оборони Олександр Каньшин заявив, що військово-політичне керівництво може отримати широкі повноваження.

"В умовах глобального інформаційно-психологічного протиборства незмірно зростає роль морально-політичної єдності армії і суспільства. Тому необхідна докорінна перебудова і значне посилення всієї структури в Збройних силах, яка буде організовувати, проводити та відповідати за морально-ідеологічну складову в російській армії", - сказав Каньшин.

Довідково. Політичне керівництво у Червоній, а пізніше Радянській армії з'явилося ще 1919 року і проіснувало з перервами до 1991 року. Зараз в російській армії діє Головне управління з роботи з особовим складом.

Воно займається державно-патріотичним вихованням, організовує культурне дозвілля, стежить за морально-психологічним станом солдатів і офіцерів, а також взаємодіє з релігійними організаціями, щоб не обмежувати право військовослужбовців на свободу віросповідання.

Нагадуємо, що нещодавно Путін порівняв тіло Леніна з мощами християнських святих.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.