АНОНС: Презентація-екскурсія «Графіті Софії Київської»

У суботу можна буде побачити особисті автографи Анни Ярославни та Володимира Мономаха.

У "Софії Київській" - найдавнішій уцілілій пам'ятці східноєвропейської культури збережена рекордна для Європи площа мозаїк, фресок та графіті. Останніх – неофіційних написів, видряпаних на стінах "сміливцями" багато століть тому, налічується понад 7 тисяч.

 

Цієї суботи пройде презентація нового видання "Корпусу графіті Софії Київської (XI – початок XVIII ст.)", присвяченого написам та малюнкам на фресках західної внутрішньої галереї собору.

Відвідувачі дізнаються історії, які не прочитати у книжках і не відшукати в інтернеті. А також матимуть змогу познайомитися з останніми досягненнями української епіграфіки з уст автора книги – відомого вченого-археографа, заступника генерального директора з наукової роботи Національного заповідника "Софія Київська" Вячеслав Корнієнко.

Час: 10 лютого, субота, 12.00.

Місце: Національний заповідник "Софія Київська", вул. Володимирська, 24, м. Київ.

Контакт: (044) 279-22-56, (044) 278-76-62.

Вартість: 80 гривень (60 гривень + 20 гривень - вхід на територію Національний заповідник "Софія Київська")

Як раніше повідомлялось, навколо фундаментів Десятинної церкви у Києві зростає напруження.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.