Офіційна Варшава нeзадоволeна пeрeговорами щодо "історичних" супeрeчок

Канцелярія президента Республіки Польща висловила глибоке розчарування результатом перемовин між віце-прем’єр-міністрами України й Польщі.

Відповідну заяву опубілкував офіційний сайт відомства.

"Відсутність рішення української сторони у фундаментальному питанні, яким є скасування заборони польських ексгумацій на території України, означає суттєвий регрес довіри й не реалізує уталеного президентами обох країн мандату на переговори, що значно обтяжує взаємні відносини", —  ідеться в офіційному повідомленні Шефа кабінету президента Республіки Польща Кшиштофа Щерського.

Президентська адміністрація висловила сподівання, що найближчим часом заборону скасують "в дусі виконання взятих зобов’язань".

Нагадаємо, 16 лютого віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко зустрівся зі своїм польським колегою Пйотром Ґлінським.

Українська сторона порушила питання відновлення зруйнованих українських пам'яток на території Польщі незалежно від їхнього статусу та зняття обмеження на в'їзд для ряду громадян нашої держави.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.