На Волині знайшли давній український прапор

У церкві села Липне Ківерцівського району на Волині під куполом знайшли український прапор та тризуб.

Про це пише "Волинь нова".

 Фото: Олександра Дурманенка

Десять років тому перекривали церкву й майстри під бляхою знайшли якийсь пакунок, загорнутий в хустину. Коли розкрили, то побачили цей прапор та тризуб.

Настоятель церкви, отець Ігор, показав журналістам саморобний стяг, пошитий з двох марлевих полотнищ та намальований на кольоровому картонному аркуші тризуб.

"Скільки літ історичні реліквії там пролежали, нам не вдалося з'ясувати. Тому можемо лише здогадуватися. Навіть старожили не пам'ятають. Ніхто з жителів села не знає подробиць. Хоча мені доводилося чути різні версії. Казали, що прапор і тризуб зберігали в церкві ще до приходу перших совєтів у 1939-му", - розповідає священик.

  Фото: Олександра Дурманенка

За словами отця Ігоря, під час війни в храмі переховувалися повстанці, то ймовірно, вони й заховали. Хоча це ж було не так просто зробити — вилізти, щоб ніхто не побачив, на церковну баню, відігнути металеву покрівлю.

Він пояснює, що були пропозиції передати ці раритети у музей, але реліквії завжди зберігатимуться у їхньому храмі, адже це частина його історії.

Нагадуємо, що на минулому тижні камінь УПА в харківському парку обмалювали біло-червоними кольорами.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.