АНОНС: Презентація книги «Майдан. Свідчення. Допомога постраждалим»

У книзі представлені спогади про медичну допомогу майданівцям та розповіді про міжнародну солідарність в організації цього.

Це є вже другий том свідчень. Метою першого тому видання було показати масштаби та панораму подій, що відбувалися в 2013-2014 роках, зібравши спогади представників усіх груп учасників подій – бійців, медиків, кухарів, священиків, охоронців тощо – у Києві та в країні, де вирішувалася в ті дні доля нації.

 

Першу частину текстів нової книги складають спогади про медичну допомогу майданівцям та їх рідним у Києві та загалом Україні.

Це безпрецедентний досвід самоорганізації людей, який треба зафіксувати й осмислити. Майдан повинен стати важливим для національної пам’яті сучасників та знаковим для майбутніх поколінь.

У другій частині книги представлені розповіді про міжнародну солідарність в організації допомоги постраждалим. Ця практика теж не має аналогів у вітчизняній історії й варта того, щоб бути зафіксованою як подяка нашим закордонним друзям.

До участі запрошені: Євген Ніщук, Ольга Богомолець, Тетяна Ярошенко, Олександр Саврук, Артем Миргородський, Леонід Фінберг.

Модерує: Костянтин Сігов, видавництво "Дух і Літера"

Видання виходить в межах спільного видавничого проекту Києво-Могилянській Бізнес Школі та видавництва "Дух і Літера", та за підтримки Міжнародний фонд "Відродження".

Час: 22 лютого, четвер, 19.00

Місце: Києво-Могилянська Бізнес Школа, вул. Волоська 8/2 (2-й плац Києво-Могилянської Академії), 4 корпус, 4 поверх.

Вхід за попередньою реєстрацією за посиланням.

Нагадуємо, що 20 лютого було визначено переможця конкурсу на кращий проект Меморіалу Героїв Небесної Сотні.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.