23 лютого 1918

На Чернігівщині відкрили меморіальну дошку Номану Челебіджіхану

На залізничному вокзалі у місті Ічня встановили меморіальну дошку на честь кримськотатарського лідера, першого муфтія мусульман Криму, Литви, Польщі і Білорусі Номана Челебіджіхана.

Про це повідомляє Укрінформ, з посиланням на Facebook-сторінку першого заступника міністра інформаційної політики Еміне Джапарової.

 Пам’ятна дошка на честь Номана Челебіджіхана. Фото: facebook.com/edzhaparova

"100 років назад – 23 лютого 1918 р. закатували та вбили лідера кримських татар Номана Челебіджіхана, муфтія кримських татар, духовного та політичного лідера. Сьогодні в Ічні встановлено пам’ятну дошку на честь автора гімну мого народу – Номана Челебіджіхана", - йдеться у повідомленні.

Заступник міністра пояснила, що пам'ять кримськотатарського лідера вшанували саме тут, тому що Челебіджіхан кілька разів зупинявся на залізничному вокзалі Ічні по дорозі в Петербург на навчання.

Джапарова зазначила, що український та кримськотатарський народи мають багато спільного в своїй історії. Є численні приклади співпраці, взаємодопомоги та спільної боротьби за свободу.

Перекопський мурза Тугай-бей загинув під Берестечком, допомагаючи українцям виборювати свободу, під Конотопом було спільними зусиллями здобуто перемогу над ворогом обох народів – над російськими загарбниками.

Підполковник армії УНР Алі-бей Булатуков проливав свою кров у боях за незалежність України в часи Визвольних змагань 1917-1921 років.

Ініціатором встановлення пам’ятної дошки став вчений, дослідник, історик, перекладач Юрій Косенко.

Нагадуємо, що нещодавно на Донбасі встановили меморіальну дошку сотнику Армії УНР.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.