Польський нащадок роду Калиновських встановив пам'ятник Небесній сотні. ФОТО

24 лютого, до Дня вшанування Героїв Небесної Сотні, у селі Шимбарк (Горлицький повіт, Малопольське воєводство) польський дисидент та інтелектуал Александр Каліновський відкрив пам’ятний знак Небесній Сотні та Революції Гідності.

Про це повідомляє ZAXID.net.

"Це моя маленька лепта на пошанування великого чину і великої жертви тих людей, – зазначив під час відкриття пам’ятника пан Каліновський. – І моя велика вдячність тим людям, які так по-лицарськи боронили честь і гідність людини".

 

Торкаючись нинішнього стану польсько-українських стосунків, Александр Каліновський наголосив, що не втрачає надії про розвиток польсько-українського діалогу на політичному рівні.

"Політична кон’юнктура живе короткими каденціями, а наше прагнення до миру, гідності і братерства – вічні. Ні для гідності, ні для братерства не потрібно санкцій ні політиків, ні урядовців. Справжнє братерство виходить із серця і долає упередження, ворожість та кордони", – сказав Александр Каліновський

 
 

У відкритті пам’ятного знаку взяли участь також гості з України.

Александр Каліновський походить із давнього русько-литовсько-польського шляхетського роду Калиновських. У 70-х роках перебував під слідством та був ув’язнений польським комуністичним режимом. Після виходу із в’язниці емігрував до Західної Європи. Із відновленням незалежності Польщі, повернувся на батьківщину і оселився у Шимбарку.

Як повідомлялося, в польському м.  Любліні спорудять пам’ятник "пароху Майданека" Омеляну Ковчу.

25 лютого, на території колишнього села Гута Пеняцька на Львівщині польська офіційна делегація вшанувала пам‘ять поляків, яких замордували тут 28 лютого 1944 року під час нацистської каральної акції.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.