Автор "Брами Європи" Сергій Плохій готує книгу про Чорнобильську аварію

Лауреат Шевченківської премії професор Гарвардського університету Сергій Плохій готує нову книгу про Чорнобильську аварію.

Про це повідомляє видання "Телеграф".

"Книжка повинна вийти 15 травня в Америці (видавництво). В Англії одне з найбільших видавництв випускатиме її також 15 травня. Я дуже старався пересунути дату до 26 квітня [річниця аварії на ЧАЕС ІП]. На жаль, моїх аргументів не сприйняли. Так що вийде вона 15 травня", — сказав Плохій під час "Скайп"-презентації російського перекладу своєї книги "Брама Європи" в Харкові.

За його словами, під час праці над книгою про Чорнобиль він використовував як документи з архівів, так й інтерв’ю та спогади учасників тих подій.

"Моя книжка — це перша спроба почати від передісторії радянської ядерної програми до Чорнобиля й до сьогоднішнього дня… Мені не довелося брати інтерв’ю, інтерв’ю були зроблені за мене. Моїм завданням було скласти їх докупи, зробити так, щоб вони запрацювали разом із документами. А документи прийшли переважно з двох джерел. Перше — архів Служби безпеки України. Частина матеріалів публікувалася, частина — ні. Інше джерело — архів Ради Міністрів УРСР… Змусити документи й цю бюрократично-державну історію говорити з людськими інтерв’ю, спогадами, емоціями було одним із завдань цієї книжки", — сказав Плохій.

Сергій Плохій — професор історії і директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, один із провідних фахівців з історії Східної Європи, входить до наукової ради Українського історичного журналу.

Автор дев’яти книг, зокрема новаторського за підходом до історії України видання "Брама Європи", а також книжки "Остання імперія", відомої новою інтерпретацією останніх місяців життя Радянського Союзу.

9 березня 2018 року Плохій став лауреатом Нацоінальної премії ім. Т. Шевченка в галузі "публіцистика" за книгу "Брама Європи".

Більше про творчість Сергія Плохія:

Як вбили Бандеру. Розслідування з Гарварда 

"Убивство у Мюнхені". Уривки з документального бестселера

Хто творив українську модерну націю. Уривок із книги "Брама Європи"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.