В Івано-Франківську перепоховали 134 жертви НКВД. ФОТО

24 березня в історико-меморіальному комплексі Дем’янів Лаз, що в Івано-Франківську, перепоховали 134 жертв комуністичного терору.

Скелети 70 трупів людей вiдносяться до осіб чоловiчої статi, кiстки 53 скелетованих трупів – до осіб жіночої статі, 2-оє мають ознаки дитячих скелетів, інформує WestNews.

 Усі фото: westnews.com.ua

"Це почерк НКВС, числені вогнепальні отвори. На скелтованих залишках знайдено безліч свідчень, що катували жертв ще за життя. На стегнових кістках, на ребрах, черепах, є сліди катувань. Серед жертв, двоє дітей. Сьогодні можемо говорити, що Дем’янів Лаз вдруге заговорив. Тут 1989 року вперше відбулося перепоховання жертв тоталітарного комуністичного режиму. Ми говоримо про жертв 1939-1941 років", – говорить Василь Тимків, керівник КП "Меморіал" в Івано-Франквській області.

 

Також, додав він, здебільшого,  то була еліта священники. Знищивши еліту, можна легко маніпулювати людьми. Незважаючи на те, що жертви мали тюремні терміни, їх розстрілювали.

"Я думаю, що ще є десятки поховань. Згідно з найденими документами було засуджено близько 60 тисяч осіб. Це є страшна рана на тілі українського народу. Але розкриття цих ран – це спільна справа, яка об’єднує народ. Це потрібно для сьогодення і для майбутнього", – додав Тимків.

 

Для дев’яти скелетів стать не встановлена в зв’язку з масивними пошкодженнями черепів та інших кісток скелетів.

Під час дослідження черепів дорослих людей виявлено 47 вхідних вогнепальних пошкоджень і 36 вихідних вогнепальних пошкоджень.

 

Як повідомлялося, 14 серпня 2017 р. працівники КП "Пам’ять" на вул. Степана Ленкавського в Івано-Франківську (на території старого єврейського кладовища) виявили масове поховання 134 жертв комуністичного терору НКВД періоду 19391941 років.

Тіла лежали у два-три шари в трьох неглибоких траншеях завдовжки біля 10 метрів.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.