Червоно-чорний прапор поряд із синьо-жовтим на свята – законопроект

У Верховній Раді зареєстровано законопроект №8207 "Про прапор національної гідності", який регулює використання поряд з державними символами України червоно-чорного прапора.

Про це повідомляє "Оbozrevatel".

 Фото: Громадське телебачення

Відповідний законопроект був поданий в Раду десятьма народними депутатами – представниками "Свободи", "Радикальної партії" і позафракційними.

Законопроект передбачає, що прапор національної гідності встановлюється: на будівлях державних органів України, як центральних, так і місцевих, а також на будівлях органів місцевого самоврядування - в наступні дні:

22 січня (День Незалежності і Соборності України);

20 лютого (День Героїв Небесної сотні);

14 березня (День українського добровольця);

21 травня (День пам'яті жертв політичних репресій);

23 травня (День Героїв);

28 червня (День Конституції України);

24 серпня (День Незалежності України);

14 жовтня (День захисника України й день створення Української повстанської армії);

6 грудня (День Збройних Сил України).

Читайте також:

Синьо-жовтий чи жовто-блакитний? Міфи про "перевернутий" прапор

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.