АНОНС: Лекція "Русский мир. Історична політика Кремля в Україні"

Коли і як виникає концепція «русского мира»? Чому саме культурна ідентичність була взята за основу? Як відбувався процес просування «русского мира» на пострадянському просторі?

Про це та багато іншого йтиметься на анонсованій лекції.

 

"Русский мир" словосполучення, що не так давно увійшло у міжнародний вжиток та в домівки кожного українця. Він багатоликий та невмирущий як "лорнейська гідра".

З одного боку, це офіційна ідеологія Російської Федерації, з іншого – евфемізм для означення російської агресії проти України, а в ширшому сенсі синонім інформаційної війни, яку проводить Росія проти західних демократій, подаючи її в обгортці "soft power".

"Русский мир" просувається в рамках культурної політики, а його найбільш відомим символом стала георгіївська стрічка. Комплексність цього терміну, що балансує між ідеологією, політтехнологією та культурним мемом подекуди створює ефект "матриці".

Які механізми забезпечили консолідацію російського суспільства довкола міжнародної політики Президента РФ Владіміра Путіна? Чому саме історична політика стала "благодатним ґрунтом" для "русского мира"? Як просувалася експансія "русского мира" в Україні?

На лекції спробують знайти відповіді на ці, часом здавалося б, такі очевидні питання.

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії".

ЛекторЯна Примаченко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України.

Місце: Національний музей історії України (4 поверх), вул. Володимирська, 2, м. Київ.

Час: 14 квітня, субота, 14.00

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.