АНОНС: Кияни закликатимуть Київраду ухвалити рішення про археологічний музей на Поштовій площі

17 квітня в Київській міській раді відбудеться голосування щодо поверення частини Поштової площі у власність міста. Активісти закликають на акцію на підтримку цього рішення.

Ідеться про ділянку Поштової площі, на якій археологи знайшли квартал середньовічного Києва ХІ-ХІІ ст. Розкопки проводилися в рамках підготовчих робіт до побудови торговельно-розважального центру ТОВ "Хенсфорд-Україна".

Комітет Верховної Ради з питань культури і духовності 8 листопада 2017 року  ухвалив рішення призупинити будівельні роботи до завершення розкопок і створення музею.

26 грудня 2017 року його підтримала  постійна комісія Київської міської ради з питань власності. Міські депутати одностайно підтримали проект рішення "Про забезпечення збереження пам'ятки археології місцевого значення і розміщення музею на ділянці прибережного міського кварталу Середньовічного Києва (ХІ-ХІХ ст.) на Поштовій площі в Києві".

 

25  січня 2018 року свою одноголосну підтримку створенню археологічного музею на Поштовій висловила й постійна комісія Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування. 

Щоб створити музей, згідно з проектом рішення, необхідно припинити договір з інвестором будівництва підземного ТРЦ на Поштовій площі. Після цього треба прийняти об'єкт незавершеного будівництва в комунальну власність.

Остаточне рішення про це ухвалюватимуть депутати на пленарному засіданні Київради 17 квітня.

"Поштовій площі потрібен кожен. Друже, дуже просимо: відклади роботу, приходь сам, приводь близьких, розповідай усім, кому можливо. Приходь з дітьми!!! Вони повинні побачити, як всі ми разом створюємо нашу справжню історію. Вони повинні зрозуміти, хто є хто в цьому місті. Тому що саме їм в ньому жити", — закликають організатори акції Аннабелла Моріна й Ганна Нароніна. 

17 квітня, вівторок, 12.00

Місце: Київська міська рада (вул. Хрещатик, 36) Акція буде проходити і на вулиці, і в кулуарах Київради на 4 поверсі.

Організатор: "Збережи старий Київ". 

Для участі в акції необіхдно зголоситися в приватні повідомлення Аннабеллі Моріній у "Фейсбуці".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.