Знайшлася німецька субмарина, зникла в 1945 році

Данський музей стверджує, що він розгадав 70-річну загадку зниклої нацистської субмарини. Ідеться про німецький підводний човен У-3523, який знайшли науковці Музейю морської війни в Ютланді, що на півночі Данії.

Про це повідомляє сайт CBS News.

За даними музею, субмарина затонула 6 травня 1945 р. через день після капітуляції німецьких військ у Данії, Нідерландах та деяких районах Німеччини.

Графічна реконструкція Музею морської війни Ютландії показує загибель німецької субмарини, яку музей знайшов заритою в ґрунт на дні моря на північ від Данії

Роками навколо човна, що був одним з найсучасніших у Третьому Райху, кружляли неймовірні чутки — начебто, на ній до Південної Америки втекли нацистські офіцери. Деякі конспірологічні теорії твердили, що там був сам Адольф Гітлер.

"Після війни було багато чуток про високопоставлених нацистів, яким удалося втекти на підводних човнах і заховати нацистське золото, і У-3523 підживлювала ці чутки, — ідеться в заяві музею на його сайті. — Тип XXI була першим справжнім підводним човном, який міг пливти під водою впродовж тривалого часу, і У-3523 мала дальність дії, достатню для безперервної подорожі до Південної Америки".

Зображення морського дна, створене Музеєм морської війни Ютландії, де розташовуються рештки нацистського підводого човна У-3523  

Місце загибелі субмарини – лише 9 миль від того місця, де, за повідомленням британського флоту, вона затонула під час спроби втечі. Проте музей ще підняв її рештки із дна.

Те, що 70 років тому не змогли знайти уламків, дало підґрунтя для спекуляцій про успішну таємну подорож підводного човна до Аргентини.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.