На Київщині «чорні археологи» розкопали давнє городище. ФОТО

Мова йде про пам’ятку доби Київської Русі. Колись на тому місці знайшли дві печатки Володимира Мономаха, тож, ймовірно «чорні археологи» шукали саме такі скарби.

Про це йдеться у сюжеті проекту "Перші про головне" на телеканалі ZIK.

 Сліди "роботи" чорних археологів. Фото: Гавриленко Филипп

У селі Русанів, що на Київщині, невідомі розкопали могили на давньоруському городищі ХІІ століття. Це місце засновував ще Володимир Святославович. Та й колись там базувалось і фортифікаційне укріплення, тож під шарами ґрунту могли бути справді цінні експонати.

Та фахівці розповідають: оцінити грошову вартість завданої шкоди вже неможливо. Чорні археологи поспіхом загубили лише одного невеличкого ножа.

"Йому десь років 800. Та сюди йдуть не за тим. у 90-му році в тій частині була розкопана невелика ділянка, де знайшли дві печатки Володимира Мономаха. Ці речі набагато коштовніші", – кажуть археологи.

Також експерти відзначають, що на місці злочину діяли не просто звичайні металовикопувачі. Мовляв, працювали професійно та системно. Копали, очевидно, великою групою і не один день.

"Їхні копанки мають геометричний характер та навіть зорієнтовані за віссю, за сторонами світу. Це професійне бачення", – наголошує працівник інституту археології Всеволод Івакенко.

 Сліди "роботи" чорних археологів. Фото: Гавриленко Филипп

Хоча й пам’ятка належить державі, відповідальних за її стан немає. Навколо городища – жодних огорож, лише – охоронний знак, на який зловмисники не звернули уваги.

Утім, представники культури переконані, що копачі йшли цілеспрямовано, до того ж безкарність такого промислу заохочує багатьох. А весна – саме початок "нового сезону".

"У Міністерства немає ані людей, ані ресурсів, щоб самим їздити і ловити. Єдине, що можемо зробити – це звернутись до правоохоронних органів та сподіватися, що їм вдасться довести ці випадки як кримінальну справу", – зазначив заступник керівника Управління культурної спадщини Мінкульту Богдан Моця.

 Сліди "роботи" чорних археологів. Фото: Гавриленко Филипп

За умисне знищення або руйнування культурної, історичної чи археологічної пам’ятки передбачено кримінальну відповідальність. Винні навіть можуть позбутися волі на п’ять років. Поліція ж зафіксувала факт історичного вандалізму та внесла матеріали справи до єдиного обліку.

"Будемо проводити слідчі дії щодо пошуків. Здійснюватимемо допити свідків та місцевих жителів", – прокоментувала слідча Броварського відділу поліції Марія Хижна.

Та поки що тенденція розкриття таких справ невтішна – жодного позитивного прикладу. Науковці сподіваються на ухвалення нового закону, який би краще контролював культурно-історичну спадщину.

Нагадуємо, що недавно "чорні археологи" намагалися пограбувати найвищий скіфський курган України.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.