На Київщині «чорні археологи» розкопали давнє городище. ФОТО

Мова йде про пам’ятку доби Київської Русі. Колись на тому місці знайшли дві печатки Володимира Мономаха, тож, ймовірно «чорні археологи» шукали саме такі скарби.

Про це йдеться у сюжеті проекту "Перші про головне" на телеканалі ZIK.

 Сліди "роботи" чорних археологів. Фото: Гавриленко Филипп

У селі Русанів, що на Київщині, невідомі розкопали могили на давньоруському городищі ХІІ століття. Це місце засновував ще Володимир Святославович. Та й колись там базувалось і фортифікаційне укріплення, тож під шарами ґрунту могли бути справді цінні експонати.

Та фахівці розповідають: оцінити грошову вартість завданої шкоди вже неможливо. Чорні археологи поспіхом загубили лише одного невеличкого ножа.

"Йому десь років 800. Та сюди йдуть не за тим. у 90-му році в тій частині була розкопана невелика ділянка, де знайшли дві печатки Володимира Мономаха. Ці речі набагато коштовніші", – кажуть археологи.

Також експерти відзначають, що на місці злочину діяли не просто звичайні металовикопувачі. Мовляв, працювали професійно та системно. Копали, очевидно, великою групою і не один день.

"Їхні копанки мають геометричний характер та навіть зорієнтовані за віссю, за сторонами світу. Це професійне бачення", – наголошує працівник інституту археології Всеволод Івакенко.

 Сліди "роботи" чорних археологів. Фото: Гавриленко Филипп

Хоча й пам’ятка належить державі, відповідальних за її стан немає. Навколо городища – жодних огорож, лише – охоронний знак, на який зловмисники не звернули уваги.

Утім, представники культури переконані, що копачі йшли цілеспрямовано, до того ж безкарність такого промислу заохочує багатьох. А весна – саме початок "нового сезону".

"У Міністерства немає ані людей, ані ресурсів, щоб самим їздити і ловити. Єдине, що можемо зробити – це звернутись до правоохоронних органів та сподіватися, що їм вдасться довести ці випадки як кримінальну справу", – зазначив заступник керівника Управління культурної спадщини Мінкульту Богдан Моця.

 Сліди "роботи" чорних археологів. Фото: Гавриленко Филипп

За умисне знищення або руйнування культурної, історичної чи археологічної пам’ятки передбачено кримінальну відповідальність. Винні навіть можуть позбутися волі на п’ять років. Поліція ж зафіксувала факт історичного вандалізму та внесла матеріали справи до єдиного обліку.

"Будемо проводити слідчі дії щодо пошуків. Здійснюватимемо допити свідків та місцевих жителів", – прокоментувала слідча Броварського відділу поліції Марія Хижна.

Та поки що тенденція розкриття таких справ невтішна – жодного позитивного прикладу. Науковці сподіваються на ухвалення нового закону, який би краще контролював культурно-історичну спадщину.

Нагадуємо, що недавно "чорні археологи" намагалися пограбувати найвищий скіфський курган України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.