На Київщині «чорні археологи» розкопали давнє городище. ФОТО

Мова йде про пам’ятку доби Київської Русі. Колись на тому місці знайшли дві печатки Володимира Мономаха, тож, ймовірно «чорні археологи» шукали саме такі скарби.

Про це йдеться у сюжеті проекту "Перші про головне" на телеканалі ZIK.

 Сліди "роботи" чорних археологів. Фото: Гавриленко Филипп

У селі Русанів, що на Київщині, невідомі розкопали могили на давньоруському городищі ХІІ століття. Це місце засновував ще Володимир Святославович. Та й колись там базувалось і фортифікаційне укріплення, тож під шарами ґрунту могли бути справді цінні експонати.

Та фахівці розповідають: оцінити грошову вартість завданої шкоди вже неможливо. Чорні археологи поспіхом загубили лише одного невеличкого ножа.

"Йому десь років 800. Та сюди йдуть не за тим. у 90-му році в тій частині була розкопана невелика ділянка, де знайшли дві печатки Володимира Мономаха. Ці речі набагато коштовніші", – кажуть археологи.

Також експерти відзначають, що на місці злочину діяли не просто звичайні металовикопувачі. Мовляв, працювали професійно та системно. Копали, очевидно, великою групою і не один день.

"Їхні копанки мають геометричний характер та навіть зорієнтовані за віссю, за сторонами світу. Це професійне бачення", – наголошує працівник інституту археології Всеволод Івакенко.

 Сліди "роботи" чорних археологів. Фото: Гавриленко Филипп

Хоча й пам’ятка належить державі, відповідальних за її стан немає. Навколо городища – жодних огорож, лише – охоронний знак, на який зловмисники не звернули уваги.

Утім, представники культури переконані, що копачі йшли цілеспрямовано, до того ж безкарність такого промислу заохочує багатьох. А весна – саме початок "нового сезону".

"У Міністерства немає ані людей, ані ресурсів, щоб самим їздити і ловити. Єдине, що можемо зробити – це звернутись до правоохоронних органів та сподіватися, що їм вдасться довести ці випадки як кримінальну справу", – зазначив заступник керівника Управління культурної спадщини Мінкульту Богдан Моця.

 Сліди "роботи" чорних археологів. Фото: Гавриленко Филипп

За умисне знищення або руйнування культурної, історичної чи археологічної пам’ятки передбачено кримінальну відповідальність. Винні навіть можуть позбутися волі на п’ять років. Поліція ж зафіксувала факт історичного вандалізму та внесла матеріали справи до єдиного обліку.

"Будемо проводити слідчі дії щодо пошуків. Здійснюватимемо допити свідків та місцевих жителів", – прокоментувала слідча Броварського відділу поліції Марія Хижна.

Та поки що тенденція розкриття таких справ невтішна – жодного позитивного прикладу. Науковці сподіваються на ухвалення нового закону, який би краще контролював культурно-історичну спадщину.

Нагадуємо, що недавно "чорні археологи" намагалися пограбувати найвищий скіфський курган України.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.