На українські екрани вийде фільм «Зрадник»

Американський режисер присвятив фільм Довженку, Параджанову та Іллєнку.

Про це повідомляє "Gazeta.ua".

 Актор Олег Мельничук (праворуч) у фільмі "Зрадник" зіграв режисера Кирила Бойка, картину якого 1971 року заборонило КДБ. Спілкується з приятелем зі Східної Німеччини, його втілив латиш Андрейс Жагарс

"Коли згадуємо репресії інтелігенції 1930-х — уявляємо розстріли, табір Соловки. У 1970-ті українських митців уже не страчували. Їх позбавляли роботи, можливості реалізації. Людина "з'їдала" себе зсередини", — каже режисер Тарас Ткаченко, що брав участь у створенні історичної драми "Зрадник".

Фільм вийде в прокат 26 квітня.

1971 рік, режисер Кирило Бойко має зняти кіно про самопроголошену 1920‑го на Черкащині Холодноярську республіку. Вона боролась із російськими більшовиками. Українських повстанців слід було показати зрадниками. Бойко висвітлює події об'єктивно. Привертає до себе увагу КГБ, за сюжетом.

"Радянська система вибудувала схему кругової поруки, — продовжує Тарас Ткаченко. — Неугодного оголошували зрадником, учорашні приятелі й колеги починали бойкотувати його".

Бойка відсторонюють від роботи. Молодій монтажерці Ользі, яка щойно приїхала з московського інституту, доручають перемонтувати стрічку. Вона спілкується з режисером і переймається українським духом.

Між ними виникають почуття. На прем'єрному показі Ольга замінює плівку. Замість переробленого варіанта глядачі бачать оригінальну версію фільму.

Кирила Бойка зіграв режисер київського Театру на Липках Олег Мельничук. Монтажерку — киянка Зоя Барановська.

Постановник стрічки "Зрадник" — американський режисер 48-річний Марк Гамманд.

Батьки Гамманда родом зі Східної Європи. Його цікавить тема життя митців за тоталітаризму. Просив розповідати про ті часи. Картину присвятив пам'яті режисерів Олександра Довженка, Сергія Параджанова та Юрія Іллєнка.

Вони мали складні стосунки з радянською владою, багато років були без роботи, їхні фільми забороняли. Їх намагалися зламати. Але вони всупереч усьому творили українське кіно.

Бюджет картини "Зрадник" — 24 млн грн.

Нагадуємо, що на початку квітня Держкіно презентувало трейлер фільму про Симона Петлюру.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.