На українські екрани вийде фільм «Зрадник»

Американський режисер присвятив фільм Довженку, Параджанову та Іллєнку.

Про це повідомляє "Gazeta.ua".

 Актор Олег Мельничук (праворуч) у фільмі "Зрадник" зіграв режисера Кирила Бойка, картину якого 1971 року заборонило КДБ. Спілкується з приятелем зі Східної Німеччини, його втілив латиш Андрейс Жагарс

"Коли згадуємо репресії інтелігенції 1930-х — уявляємо розстріли, табір Соловки. У 1970-ті українських митців уже не страчували. Їх позбавляли роботи, можливості реалізації. Людина "з'їдала" себе зсередини", — каже режисер Тарас Ткаченко, що брав участь у створенні історичної драми "Зрадник".

Фільм вийде в прокат 26 квітня.

1971 рік, режисер Кирило Бойко має зняти кіно про самопроголошену 1920‑го на Черкащині Холодноярську республіку. Вона боролась із російськими більшовиками. Українських повстанців слід було показати зрадниками. Бойко висвітлює події об'єктивно. Привертає до себе увагу КГБ, за сюжетом.

"Радянська система вибудувала схему кругової поруки, — продовжує Тарас Ткаченко. — Неугодного оголошували зрадником, учорашні приятелі й колеги починали бойкотувати його".

Бойка відсторонюють від роботи. Молодій монтажерці Ользі, яка щойно приїхала з московського інституту, доручають перемонтувати стрічку. Вона спілкується з режисером і переймається українським духом.

Між ними виникають почуття. На прем'єрному показі Ольга замінює плівку. Замість переробленого варіанта глядачі бачать оригінальну версію фільму.

Кирила Бойка зіграв режисер київського Театру на Липках Олег Мельничук. Монтажерку — киянка Зоя Барановська.

Постановник стрічки "Зрадник" — американський режисер 48-річний Марк Гамманд.

Батьки Гамманда родом зі Східної Європи. Його цікавить тема життя митців за тоталітаризму. Просив розповідати про ті часи. Картину присвятив пам'яті режисерів Олександра Довженка, Сергія Параджанова та Юрія Іллєнка.

Вони мали складні стосунки з радянською владою, багато років були без роботи, їхні фільми забороняли. Їх намагалися зламати. Але вони всупереч усьому творили українське кіно.

Бюджет картини "Зрадник" — 24 млн грн.

Нагадуємо, що на початку квітня Держкіно презентувало трейлер фільму про Симона Петлюру.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.