АНОНС: Прес-конференція про відзначення 100-річчя Української Держави

Громадський оргкомітет ініціює відзначення 100-річчя Української Держави Павла Скоропадського та оголосить план заходів на 2018 рік.

Про це "Історичній правді" повідомили представники громадського оргкомітету.

 

"Зважаючи на те, що держава самоусунулась від вшанування 100-річчя Гетьманату, а також видатних і знакових подій, пов’язаних із періодом правління Павла Скоропадського, громадські активісти беруть ініціативу на себе і оголошують план заходів та інформаційну кампанію по відзначенню подій і видатних постатей періоду Української Держави 1918 року" - йдеться у повідомленні.

У прес-конференції візьмуть участь:

Олександр Алфьоров – історик, керівник громадської кампанії "Пам'ять Нації";

Олег Слабоспицький – співкоординатор Громадського сектора Євромайдану;

Роман Кулик – співкоординатор Експертного корпусу;

Тиміш Мартиненко-Кушлянський – представник Київської міської організації Меморіал ім. Василя Стуса.

Загалом до громадського оргкомітету на даний момент долучилися:

  • Благодійний фонд "Героїка"
  • ГО "Експертний корпус"
  • Громадський сектор Євромайдану
  • Київська міська організація Меморіал ім. Василя Стуса
  • ГО "Український мілітарний центр"
  • ВГО "Молодіжний Націоналістичний Конґрес"
  • Громадська кампанія "Пам’ять нації"
  • ВГО "Спілка Української Молоді в Україні"

Час: 27 квітня, п’ятниця, 11:00

Місце: прес-центр інформаційного агентства "Главком", вул. Шовковична, 8/20, м. Київ

Контакт: 0966462257 (Олег)

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.