На Хрещатику в Києві почали знімати фільм про Василя Стуса. ФОТО

Перший біографічний фільм про життя і смерть видатного українського поета і дисидента Василя Стуса стане психологічним трилером

У неділю, 29 квітня, на Хрещатику стартували зйомки нового українського фільму про відомого поета Василя Стуса "Птах душі", передає "Главком".

Перший біографічний фільм про життя і смерть видатного українського поета і дисидента Василя Стуса, за словами режисера Романа Бровка, стане психологічним трилером про боротьбу особистості з системою.

 

"Це історія боротьби особистості проти системи з таким питанням: боротися чи прогинатися? Зйомки триватимуть довго, оскільки це складний історичний фільм. Ми будемо їздити по Київській області, знімати цікаві об'єкти, ту ж в'язницю, яка повинна імітувати Пермську колонію, де сидів Стус", - розповів режисер.

 

 
 

Зазначається, що назва фільму "Птах душі" є робочою назвою. І, швидше за все, біографічний фільм буде називатися "Стус". Головного героя - Василя Стуса - зіграє український актор Дмитро Ярошенко. Загальний бюджет кінострічки майже 40 млн грн. Показати "Птаха душі" планують в січні наступного року.

 

"Птах душі" - це метафорична історія, яка розповідає про останні дні життя геніального українського поета-шістдесятника Василя Стуса і про його загадкову смерть у радянському таборі в ніч на 4 вересня 1985-го року. Фільм опише етап становлення Стуса як поета і борця за українську культуру, а також про марні спроби тоталітарної радянської влади спокусити поета продати душу за свободу.



Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.