УІНП відреагував на "радянську" сукню від "ADIDAS"

Український інститут національної пам'яті звернувся з листом до дочірнього підприємства “ADIDAS-УКРАЇНА” і нагадав про відповідальність за поширення в Україні продукції з використанням заборонених символів комуністичного тоталітарного режиму.

Про це йдеться на офіційному сайті УІНП.

Звернення з’явилося після появи інформації про виготовлення компанією серії спортивного одягу із зображенням державного герба Радянського Союзу та напису USSR до Чемпіонату світу з футболу.

 

 "Радянська" сукня від "ADIDAS". Фото: adidas.com

У випадку виявлення фактів поширення (реалізації) подібних товарів (продукції) компанії "ADIDAS" на території України Український інститут національної пам’яті буде змушений звертатися до правоохоронних органів щодо притягнення до відповідальності винних осіб у встановленому порядку.

"Ідея виготовити одяг прикрашений нацистською свастикою не мала б шансів на втілення в компанії "ADIDAS". Тому, що в рідній для неї Німеччині, яка пройшла через процеси денацифікації – це порушення не лише юридичних, але й моральних норм.

Для мешканців України та інших країн таким же порушенням є використання радянської символіки під якою вбито мільйони наших земляків", - наголошує Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

Своє обурення щодо "радянської" сукні німецького виробника спортивних товарів висловив уряд Литви, назвавши його "проявом імперської ностальгії".

 
 

Нагадуємо, що в Україні діє Закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їх символіки".

Згідно із Законом на всій території України забороняється "виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, у тому числі сувенірної, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік або їх фрагментів, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму".

Звертаємо увагу на те, що відповідно до статті 436 1 Кримінального кодексу України поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму карається обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої, а ті самі дії, вчинені повторно, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.