8 травня пройде загальнонаціональна акція «Мак пам’яті»

Українців закликали вшанувати співвітчизників, полеглих на всіх фронтах Другої світової війни: одягнути символ пам’яті — червоний мак

Про це йдеться на офіційному сайті УІНП.

 

Наближається День пам’яті та примирення 8 травня, і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня. Це був найкривавіший глобальний конфлікт, під час якого загинуло за різними оцінками від 50 до 85 мільйонів людей.

Як відомо, українці воювали у 7 арміях світу: Червоній армії, УПА, Війську польському, Французьких, Британських, Канадських збройних силах та армії США.

Прямі людські втрати України у Другій світовій війні становлять близько 8-10 млн осіб.

"Друга світова війна відкрила руйнівну силу обох тоталітарних режимів – нацистського та комуністичного. Всім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України (масові вбивства полоненних, Голокост, розстріли мирного населення, спалення сіл).

Упродовж довгого часу замовчувалися численні злочини комуністичного режиму на нашій землі. Серед яких – розстріли політичних в’язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року; підрив Дніпрогесу, використання непідготовлених, нашвидкоруч мобілізованих вояків.

8 травня – в день коли завершилася Друга світова війна у Європі, важливо вшанувати усіх її жертв і наголосити, що такі трагедії ніколи не повинні повторитися. Про це нагадує наш символ – червоний мак та гасло "Ніколи знову", - зазначив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

З 2014 року національним символом пам’яті українців, загиблих у Другій світовій війні, є європейський та традиційний український знак – червоний мак.

Український інститут національної пам’яті пропонує, як і щороку, вшанувати пам’ять про загиблих у Другій світовій війні Всеукраїнською акцією "Мак пам’яті", доповнивши свій одяг червоним маком.

Дизайн символу "мак пам’яті" розроблено за ініціативи УІНП та Національної телекомпанії України. Автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.

Детальніше з інформацією про "Мак пам’яті" можна ознайомитись за посиланням.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.