Президента просять присвоїти Героя України провіднику ОУН на Донбасі

Співголова ГІ «Права Справа», воєнний експерт Дмитро Снєгирьов публічно звернувся до Президента України Петра Порошенка з проханням присвоїти звання Героя України українському підпільнику Євгену Стахіву, учаснику національно-визвольного руху на Сході України.

Про це повідомляє "Гал-Інфо".

 Євген Стахів

"Пане Президенте, 9 травня Україна буде святкувати День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, свято за яке поклали голови мільйони Українців.

В цей день ми будемо згадувати тисячі відомих і не відомих героїв, які своїм героїчним чином зробили можливим сам момент існування Незалежної України.

Серед когорти тих тисяч, які жертовно поклали на вівтар неньки України свої життя, знання, свій досвід та запальну енергію своїх сердець, є ім’я українського підпільника Євгена Стахіва, який у роки Другої Світової війни створював українське підпілля на теренах Донбасу.

 Євген Стахів. Фото 1940-х років

З 1941 — 1943 роки Євген Стахів член Південної похідної групи ОУН, організатор осередків ОУН у Східній України (Кривий Ріг, Маріуполь, Сталіно, Ворошиловград).

Створено ним українське підпілля боролося за Незалежну Україну під гаслом "За Україну без Гітлера та Сталіна". Про розмах діяльності створеного ним підпілля свідчить той факт, що під час окупації нацистами на теренах сучасної Донецької та Луганської областей було розстріляно більше сотні українських підпільників.

У 1943 році під впливом філософії представників східних похідних груп, до яких належав Є. Стахів, ОУН змінила свою програму. Стало зрозуміло, що Україна поважає усі людські права й свободи і забезпечує вільний розвиток представникам усіх народів і віросповідань, які шанують її як Батьківщину.

 Євген Стахів. Фото: Руслан Канюка ("День")

п. Президенте, присвоєння Є. Стахіву звання Герой України (посмертно) буде не тільки відзнакою його особистого внеску у боротьбі за Незалежність, але й гідною повагою до героїчного чину учасників національно-визвольного руху на Сході України, які боролися за волю України проти нацистських та московських окупантів", - написав Дмитро Снєгирьов.

Читайте також:

Правила життя Євгена Стахова. До 94-річчя

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.