У Києві презентували книжку про ліквідацію керівників ОУН в Польщі. ФОТО. ВІДЕО

До двадцятиріччя спільного україно-польського видавничого проекту «Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках ХХ століття. Невідомі документи з архівів спеціальних служб» презентовано черговий, дев’ятий том, до якого увійшли унікальні документи Архіву Служби безпеки України та архіву Інституту національної пам’яті Республіки Польща (ІНП РП).

Про це повідомляє прес-служба СБ України.

Фото: прес-служба СБ України

 

Починаючи з 1996 року, спільна українсько-польська робоча група, ґрунтуючись на принципах наукового підходу та історичної об’єктивності, відшукувала в архівних масивах, що залишилися у спадок від комуністичних спецслужб обох країн, систематизувала та оприлюднювала документи про складні моменти історії та взаємин двох народів у двадцятому сторіччі.

На думку керівника Архіву СБУ Андрія Когута, діалог про спільні сторінки минулого неможливий без виваженого та критичного підходу до джерельної бази.

"Публікація архівних документів без оціночних суджень, а лише з науковими коментарями та довідковим апаратом – це єдина можлива сьогодні методика, базовий принцип нашої роботи з архівами комуністичних спецслужб", - підкреслив він.

Андрій Когут, Олег Рафальський, Мажена Крук. Фото: прес-служба СБ України 

"Коріння нашого спільного майбутнього – у глибокому розумінні історії, яка через призму репресивних практик тоталітарних режимів підказує нам чіткі паралелі із сьогоденням в контексті гібридної війни", - зазначив Андрій Когут під час спільної презентації нового тому видавничої серії.

Директор Архіву ІНП Республіки Польща Мажена Крук наголосила на унікальності видавничого проекту на європейських теренах – як за тривалістю, за обсягами вивченого документального масиву, так і за складністю історичних взаємин, яким він присвячений.

"Ми не боїмося торкатися чутливих для обох народів тем і плануємо робити це і надалі!", зауважила керівник польського архіву, анонсуючи підготовку наступного, десятого тому, який має побачити світ уже восени наступного року.

 Фото: прес-служба СБ України

Дослідники планують зокрема оприлюднити віднайдені в архівах докази тісної співпраці між дисидентами та правозахисниками комуністичної Польщі та совєцької України у минулому столітті, які викликали особливе занепокоєння тодішніх органів безпеки обох країн.

Детальніше про книгу за посиланням.

Нагадуємо, що наприкінці квітня вийшла книжка "БАНДЕРІВЦІ. 200 історій з ХХ століття".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.