АНОНС: У Києві пройде історичний фестиваль «Цивілізація»

«Цивілізація» – це фестиваль Живої Історії під відкритим небом. Відтворення історичних періодів, побуту та атмосфери віків починаючи з античності і до ХХ століття, як Української так і всесвітної Історії.

Про це повідомляє Національний музей історії України.

 

Протягом дня відвідувачі фестивалю зможуть побачити різні сторони життя різних армій – як і де жили війскові різних періодів, стройову підготовку, фронтовий відпочинок військ декількох епох.

Історичний фестиваль "Цивілізація" цілком аполітичний та не поділяє жодну з ідеологій війни. Бажання організаторів та учасників одне – щоб у наших головах залишалася пам'ять про історію.

Головна місія фестивалю заключається у тому, щоб перенести історію різних віків в атмосферу фестивалю. Це все реалізується через дисплеї, побутові табори, обладнані громадські майданчики.

Організатори заходу – об’єднання клубів військово-історичної реконструції, Національний Музей Історії України, Історичний проект "LikБез", Андріївсько-Пейзажна Ініциатива, за підтримки OldCarLand.

Час: 27 травня, неділя, 11.00

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2

Вхід вільний

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.