У Росії встановлять 3-метровий пам'ятник Путіну. ФОТО

Скульптурне зображення російського диктатора Володимира Путіна, котрий ось вже 20 років поспіль одноосібно керує цією країною, у вівторок, 29 травня 2018 року, відкриють на центральній площі села Частоозер'я Курганської області Росії.

Про це повідомляє "Еспресо".

 

Спорудження пам'ятника профінансував тамтешній депутат Держдуми Олександр Ільтяков, у якого в цьому селі розташована тваринницька ферма.

За фігурою Путіна розташовуватиметься карта Російської Федерації, висота і ширина якої сягатиме 6 м. А над картою стоятимуть прапори Російської імперії, СРСР та Російської Федерації.

 

При цьому Ільтяков наголошує на тому, що спорудження 3,5-метрової композиції є нібито його власної ініціативою й з Адміністрацією президента не узгоджувалося.

Читайте також:

Українці значно гірше ставляться до Сталіна, ніж росіяни – опитування

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.