АНОНС: Директор Італійської археологічної місії в Єгипті прочитає лекції в Києві. РОЗКЛАД

11 – 13 червня в Києві прочитає лекції італійський єгиптолог, директор Італійської археологічної місії в Луксорі (Єгипет) Франческо Тірадрітті.

Про це повідомляє Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України. 

Лекції д-р. Франческо Тірадрітті в Києві є частиною проекту Інституту сходознавства "Стародавній Єгипет в Києві: відображення на склі", метою якого є дослідження  історії колекцій давньоєгипетських пам’яток в музеях Києва та введення історії української музейної єгиптології в контекст історії світової єгиптології.

Розклад лекцій:

11 червня, 17.00

"Внесок Італії в побудову Єгипетського музею Каїру" ("The Italian contribution to the building of the Egyptian Museum of Cairo").

12 червня, 17.00

"Пам’ять про цивілізацію фараонів в ісламському Єгипті" ("The memory of the Pharaonic civilisation in Islamic Egypt")

13 червня, 17.00

"Єгипетське коріння Західної цивілізації: від Італійського Відродження до Французького ренесансу" ("The Egyptian roots of the Western civilization: from the Italian Renaissance to the French revolution").

Мова лекцій – англійська.

Місце проведення всіх лекцій: Національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків (м. Київ, вул. Терещенківська, 17).

Організатори: Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України разом із Італійським інститутом культури в Києві та Національним музеєм мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

ДОВІДКА:

Д-р Ф. Тірадрітті  – відомий італійський єгиптолог, археолог, музееєзнавець, дослідник давньоєгипетського та ісламського мистецтва. Очолювана ним Італійська археологічна місія в Луксорі веде багаторічні розкопки двох великих гробничних комплексів Тебанського некрополя.

Д-р Тірадрітті також є учасником низки інших археологічних експедицій в Італії, Судані та Єгипті. Він викладав єгиптологію, ісламську археологію та історію мистецтв в університетах Енна, Фоджія, Туріну, очолював кафедру єгиптології Неаполя, а також кафедру історії мистецтв Університету Мемфіса (Теннесі), працював в Науково-дослідницькому Інституті Гетті (Лос-Анжелес).

Багато років д-р Тірадрітті був консультантом з єгиптології Археологічних колекцій міста Мілан, брав  участь у комісіях з розроблення концепцій музейної політики двох світових музеїв з найбільшими колекціями давньоєгипетських пам’яток: Великого єгипетського музею та  Єгипетського музею Туріна, брав участь в організації 21 музейних виставок щодо найрізноманітніших аспектів цивілізації Стародавнього Єгипту в Італії, Європі та Єгипті. 

Д-р Тірадрітті є автором та редактором серії бестселлерів з єгипетського мистецтва, перекладених різними мовами, зокрема, Egyptian Wall Painting" (2008), "Ancient Egypt: Art, Architecture and History" (2002), "Egyptian treasure of the Egyptian Museum of Cairo" (1999).

  

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.