Віце-голова ІПН Польщі зустрівся з президентом Світового конгресу українців. ФОТО

5 червня 2018 року в резиденції Інституту національної пам’яті Польщі в Варшаві відбулася зустріч заступника голови ІПН др. габіл. Кшиштофа Шваґжика з президентом Світового конгресу українців Євгеном Чолієм.

Зустріч відбулася на прохання української сторони, інформує офіційний сайт ІПН Польської Республіки.

У зустрічі також брали участь: директор представництва СКУ в Брюсселі Марина Ярошевич, голова Спілки українців у Польщі Петро Тима, секретар Головної управи Спілки українців у Польщі Мирослав Купіч, заступник директора Бюро історичних досліджень ІПН д-р Єжи Беднарек і д-р Дорота Левша з канцеляції Голови ІПН.

 

Під час зустрічі піднімали теми, які стосуються, між іншим, можливості розширення дотеперішньої польсько-української архівної та історичної співпраці, діяльності Світового конгресу українців, а також проблеми польських та українських місць пам’яті.

 

Згідно з повідомленням, українська сторона виразила подяку за можливісь участі фахівців з України в археологічних дослідженнях, які відбувалися попереднього місяця на комунальному цвинтарі в Грушовичах.

Як повідомлялося, під час розкопок у Грушовичах були виявлені останки, які можуть належати українським підпільникам.

Читайте також:

Хто похований в Грушовичах? Лікар зі Сорбонни та інші борці з тоталітаризмом

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.