Віце-голова ІПН Польщі зустрівся з президентом Світового конгресу українців. ФОТО

5 червня 2018 року в резиденції Інституту національної пам’яті Польщі в Варшаві відбулася зустріч заступника голови ІПН др. габіл. Кшиштофа Шваґжика з президентом Світового конгресу українців Євгеном Чолієм.

Зустріч відбулася на прохання української сторони, інформує офіційний сайт ІПН Польської Республіки.

У зустрічі також брали участь: директор представництва СКУ в Брюсселі Марина Ярошевич, голова Спілки українців у Польщі Петро Тима, секретар Головної управи Спілки українців у Польщі Мирослав Купіч, заступник директора Бюро історичних досліджень ІПН д-р Єжи Беднарек і д-р Дорота Левша з канцеляції Голови ІПН.

 

Під час зустрічі піднімали теми, які стосуються, між іншим, можливості розширення дотеперішньої польсько-української архівної та історичної співпраці, діяльності Світового конгресу українців, а також проблеми польських та українських місць пам’яті.

 

Згідно з повідомленням, українська сторона виразила подяку за можливісь участі фахівців з України в археологічних дослідженнях, які відбувалися попереднього місяця на комунальному цвинтарі в Грушовичах.

Як повідомлялося, під час розкопок у Грушовичах були виявлені останки, які можуть належати українським підпільникам.

Читайте також:

Хто похований в Грушовичах? Лікар зі Сорбонни та інші борці з тоталітаризмом

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.