АНОНС: Дискусія «Рецидиви несвободи. Зміни російської політики пам’яті»

У Києві поговорять про російську політику пам’яті та доступ до архівів КҐБ, які зберігаються у Росії.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

 

Якою є офіційна політика держави щодо архівів КГБ? Як змінювалась позиції країни у комеморативній сфері після розпаду СРСР? Яке значення несуть пам’ятники Леніну, які досі стоять у Росії?

Які повідомлення транслює російська політика пам’яті та як вони впливають на геополітичний стан в регіоні? Чи мають шанси пострадянські суспільства відійти від "радянськості" всередині себе та що для цього потрібно?

Про це та багато іншого поговорять учасники дискусії:

Нікіта Петров — PhD, представник Міжнародного історико-просвітницького, правозахисного і благодійного товариства "Меморіал".

Володимир В’ятрович — PhD, голова Українського інституту національної пам’яті.

Модеруватиме Олег Турій — PhD, директор Інституту історії Церкви Українського католицького університету

Дискусія "Рецидиви несвободи" — це третя зустріч, яку Центр Досліджень Визвольного Руху проводить спільно з Київським центром УКУ у рамках програми з посттоталітарних студій.

Раніше було проведено дві зустрічі, які стосувались змін польської політики пам’яті за участі українських і польських журналістів та публічних інтелектуалів.

Час: 12 червня, вівторок, 19.00

Місце: Київський центр УКУ, вул. Мазепи, 10а

Вхід вільний

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.