In memoriam. Померла підпільниця Емілія Турчин-Оберишин

9 червня відійшла у вічність дружина одного із останніх підпільників ОУН Іллі Оберишина – Емілія.

Про це "Історичній правді" повідомила Оксана Сулима із Державного архіву Тернопільської області.

 Емілія та Ілля. Фото: ternopoliany.te.ua

Як повідомляє видання "Народна правда. Тернопіль" народилася Емілія Турчин 28 жовтня 1926 року. Проживала у селі Городниця, Підволочиського району, Тернопільської області.

У 1948 році – вона молода вчителька із села познайомилась із повстанцем з Прикарпаття, що переховався у лісі.

Їх перша зустріч була у підпіллі – коли Ілько побачив Емілію, то вона відразу йому сподобалася – чоловік поцілував дівчину та присвятив їй вірш.

Через деякий час пара таємно одружилася. Та Ілько змушений був перебувати у лісі зі своїми побратимами, а Емілія жила в селі з батьками.

Через три роки в 1951 році Ілько прийшов вночі до Емілії та постукав у двері. Чоловік розповів, що його побратимів вбили, він один уцілів, не мав що їсти та пити а відтак подався до дружини.

Батьки та Емілія прийняли чоловіка та сховали на горищі, а через деякий час жінка завагітніла. Почали розпитувати звідки та хто врешті батько дитини, Емілія вмовила швагра розповісти, що це його дитина.

Коли народився син, то Ілько тільки раз потримав його на руках і наступного разу побачив, як хлопцю виповнилося 12 років.

Тільки у 1991 році Ілько вийшов з підпілля перебрався у Тернопіль та почав вести активне суспільно-політичне життя. Згодом важко захворів та повернувся у село до Емілії, де й помер.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.