АНОНС: "Експертний корпус" розкаже, якою була Перша світова в україській літературі

21 червня "Експертний корпус" запрошує на лекцію "Перша світова війна в українській літературі".

Разом із лекторкою Мариною Рябченко учасники оглянуть, наскільки великим є корпус текстів українських письменників та вояків за мотивами І світової війни.

 

І довідаються:
• як у сприйнятті українських літераторів І світову війну затьмарили Перші визвольні змагання;
• як українці сприймали І світову та писали про неї;
• чи писали про війну лише комбатанти;
• чому неможливий український Швейк;
• чому тексти про І світову війну не стали помітним явищем української літератури;
• чим український літературний наратив тієї епохи відрізняється від загальноєвропейського – і чи відрізняється взагалі?

21 червня, 18.30

Місце: Наукова бібліотека ім. М. Максимовича КНУ Тараса Шевченка (Київ, вул. Володмирська, 58).

Організатори: "Експертний корпус",  Наукова бібліотека ім. М. Максимовича. 

Вхід вільний за умови реєстрації за посиланням: https://goo.gl/JKc7Gb.

Як повідомлялося, в селі Роїще на Чернігівщині відкрили першу меморіальну дошку старшині Армії Української Народної Республіки Михайлу Зінченку.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.