Парламент посилить відповідальність за пошкодження пам'яток культури. Особливо для чиновників

Для чиновників, які довели об'єкт культурної спадщини до знищення або його пошкодження, пропонується ввести кримінальну відповідальність.

Верховна Рада схвалила в першому читанні законопроект про вдосконалення системи охорони культурної спадщини. Законопроект №8202 за основу схвалили 228 народних депутатів, передає "Дзеркало тижня".

Законопроект визначає порядок вручення попередження у зв'язку з загрозою пошкодження або знищення об'єкта культурної спадщини внаслідок дій власника відповідного пам'ятника або стосовно щойно виявленого об'єкта культурної спадщини.

Ухваленням даного законопроект народні депутати мають намір збільшити фінансові санкції за нанесення шкоди об'єктам культурної спадщини.

Орган з охорони культурної спадщини буде застосовувати фінансові санкції не тільки за незаконні роботи, які можуть завдати шкоди пам'ятці, але й за будь-які роботи, які проводяться без дозволу на об'єкті культурної спадщини чи його території. За такі дії передбачено штраф від 5 тис. до 15 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (цей мінімум становить 17 грн).

Крім того, пропонується ввести фінансову відповідальність за порушення режиму історико-культурного заповідника (від 1 тис. до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), за не передачу знайдених під час археологічних розкопок предметів, пов'язаних з об'єктами культурної спадщини, на зберігання в музей (від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Пропонується також застосовувати фінансові санкції за розміщення зовнішньої реклами, вивісок, інформаційних табличок на об'єктах культурної спадщини та на їхню територію в розмірі від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідні фінансові санкції законодавці також пропонують закріпити в Кодексі України про адміністративні правопорушення.

Разом із тим, закон пропонує внести кримінальну відповідальність для посадових осіб, які з використанням службового становища довели об'єкт культурної спадщини до знищення або його пошкодження, а також за умисне незаконне знищення об'єкта культурної спадщини місцевого значення.

За такі діяння пропонують карати позбавленням волі від 3 до 8 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до 3 років, або без такого, а також з конфіскацією відповідного об'єкта культурної спадщини.

Як повідомлялося, сьогодні Рада ухвалила спеціальний закон, який охоронятиме пам'ятки ЮНЕСКО в Україні.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.