У Вроцлаві перехрестя назвали іменем генерала УНР Безручка

У польському Вроцлаві іменем генерала УНР Марка Безручка названо одне з кругових перехресть.

Про це повідомляє Укрінформ.

 Фото із Фейсбук

У церемонії з цього приводу у суботу 23 червня взяли участь посол України у Польщі Андрій Дещиця, представники влади міста, місцева українська громада, та делегація зі Львова.

"Це дуже важливий день для українсько-польської дружби, символом якої є Марко Безручко. Особливо через те, що зовсім недавно у Львові одну з вулиць названо іменем Яцека Куроня (відомий польський політик і суспільний діяч, прибічник українсько-польського примирення – ІП)", - підкреслив Дещиця.

На його переконання, українцям і полякам потрібно пам'ятати про те, що "в минулому ми разом робили важливі справи і разом і надалі можемо робити щось хороше".

Голова міської ради Вроцлава Яцек Оссовський заявив, що місце обрано гідне – воно велелюдне, поблизу розташована найбільша лікарня міста.

"Біографія патрона є настільки багатою, що про нього можна говорити півтори години",- підкреслив Оссовський, оцінюючи заслуги Безручка.

Голова польської частини Українсько-польського форуму партнерства Ян Маліцький наголосив, що говорячи про відносини між країнами, потрібно пам'ятати передусім про те, що в них було хорошого.

Як відомо, генерал-хорунжий армії УНР Марко Безручко очолював героїчну оборону від більшовиків польського міста Замостя у серпні-вересні 1920 року. У міжвоєнний період він керував військовим міністерством уряду УНР в екзилі, був очільником Українського клубу у Варшаві. Безручко похований у Варшаві на православному кладовищі на Волі поряд з іншими генералами та солдатами УНР.

Нагадуємо, що недавно на Чернігівщині відкрили меморіальну дошку офіцеру армії УНР.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.