АНОНС: В Києві покажуть артефакти із мюнхенського кабінету Я. Стецька

До річниці проголошення Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року в Києві відкриється виставка "Здобудеш Українську державу, або згинеш у боротьбі за неї!", на якій вперше будуть представлені пам’ятні речі із мюнхенського кабінету Ярослава Стецька.

За назву виставки взято рядки з "Декалогу українського націоналіста" – програмного документа ОУН. Що ми знаємо про діяльність цієї організації? Яке значення мало відновлення її діячами Української держави Актом від 30 червня 1941 року? Як склалася подальша доля цих відчайдушних борців за свободу українського народу?

За роки незалежності зацікавлений читач отримав змогу віднайти потрібну інформацію в бібліотеках та на інтернет-ресурсах, але широкий загал, на жаль, ще й досі часто послуговується радянськими ідеологічними штампами.

Радіопередавач Ярослава Стецька англійського виробництва для зв’язку з українським націоналістичним підпіллям

Ця виставка для тих, хто шукає правдивих відповідей. Тут і нещодавно віднайдені документи з архіву СБУ, і унікальні фотографії та меморіальні речі, збережені родиною Ярослава Стецька – людини, яка в надзвичайно складних умовах німецької окупації проголосила відновлення Української держави.

Він дивом вижив у німецькому концтаборі і все своє подальше життя присвятив боротьбі з тоталітарною комуністичною системою, заснувавши Антибільшовицький блок народів (АБН). І він, і його дружина Ганна, яка навіть ім'я змінила, щоб підкреслити абсолютну єдність у поглядах зі своїм чоловіком, ставши Ярославою Стецько, присвятили своє життя боротьбі за українську державність.

Довідково: ОУН 1941 року діяла в умовах німецької експансії і намагалася використати ситуацію пост-фронтового хаосу для створення українських владних структур. Проголошення Акту відновлення Української держави і утворення Українського Державного Правління давало правові підстави для створення українських адміністрацій у звільнених від більшовицької влади містах і селах, заклало основи для формування державної Української Повстанської Армії.

Розгорнутий німцями терор проти відновленої української державності і знищення в катівнях гестапо і концтаборах її діячів зумовив правомірність воєнних дій ОУН-УПА на два фронти, проти обох окупаційних режимів – нацистського і радянського.

На презентацію виставки запрошені політичні і громадські діячі, ветерани українського визвольного руху, поети і музиканти.

Час: 30 червня, субота, 14:00

Місце: Музей шістдесятництва (Київ, вул. О. Гончара, 33)

Контакт: +380 44 234 12 04

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.