АНОНС: У Києві діятиме виставка проектів архітектурного конкурсу будівлі Музею Майдану

13 липня почне діяти виставка всіх учасників ІІ стадії Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу проектів щодо "Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності".

Друга стадія конкурсу стосувалася проекту самого музею — вже з урахуванням вигляду меморіальної частини. У фіналі змагалися шість проектів. Їхні автори на умовах анонімності активно співпрацювали з організаторами конкурсу, зокрема відвідували Київ, оглядали місця подій, спілкувалися з родичами загиблих.

 

На виставці будуть експоновані макети та стенди проектів, поданих на конкурс. Відвідувачі зможуть не лише ознайомитися з роботами авторства німецьких, українських, французьких, австрійських та іспанських архітекторів у номінації "Музей Революції Гідності", а й залишити свої відгуки в спеціальній книзі.

"Сама концепція музею була створена в 2014 році, відразу після Майдану, із залученням іноземних фахівців. І передбачала не лише освітні, культурні програми, а й багатошарові. Це буде музей, який зробить Майдан не лише важливою подією минулого, а й майбутнього", - ділиться міркуваннями Ігор Пошивайло, Генеральний директор Національного музею Революції Гідності. 

З 13 липня по 13 серпня 2018 року, 10.00—18.00 (пн.—сб.),

Місце: 1-й поверх Будинку архітектора (Київ, вул. Бориса Грінченка, 7).

Вхід вільний.

ДОВІДКА:

Міжнародний відкритий архітектурний конкурс проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" (м. Київ) було оголошено в жовтні 2017 року на замовлення Міністерства культури України. 

За тендерною процедурою визначено професійного організатора конкурсу – всесвітньовідоме бюро з організації міжнародних архітектурних конкурсів по всьому світу [phase eins].

Конкурс оголосили 23 жовтня 2017 року згідно з наказом Міністерства культури України від 23.10.2017 № 1087. У конкурсі визначено дві номінації – "Меморіал Героїв Небесної Сотні" та "Музей Революції Гідності".

Переможців конкурсу в номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні" було визначено в лютому 2018 року. Це архітектори Ірина Волинець (Львів/Україна) та Марія Процик (Роттердам/Нідерланди).

Як повідомлялося, Генеральна прокуратура України видала припис із забороною будувати Музей Майдану. Однак наступного дня це рішення ГПУ сама скасувала.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.