АНОНС: У Києві діятиме виставка проектів архітектурного конкурсу будівлі Музею Майдану

13 липня почне діяти виставка всіх учасників ІІ стадії Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу проектів щодо "Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності".

Друга стадія конкурсу стосувалася проекту самого музею — вже з урахуванням вигляду меморіальної частини. У фіналі змагалися шість проектів. Їхні автори на умовах анонімності активно співпрацювали з організаторами конкурсу, зокрема відвідували Київ, оглядали місця подій, спілкувалися з родичами загиблих.

 

На виставці будуть експоновані макети та стенди проектів, поданих на конкурс. Відвідувачі зможуть не лише ознайомитися з роботами авторства німецьких, українських, французьких, австрійських та іспанських архітекторів у номінації "Музей Революції Гідності", а й залишити свої відгуки в спеціальній книзі.

"Сама концепція музею була створена в 2014 році, відразу після Майдану, із залученням іноземних фахівців. І передбачала не лише освітні, культурні програми, а й багатошарові. Це буде музей, який зробить Майдан не лише важливою подією минулого, а й майбутнього", - ділиться міркуваннями Ігор Пошивайло, Генеральний директор Національного музею Революції Гідності. 

З 13 липня по 13 серпня 2018 року, 10.00—18.00 (пн.—сб.),

Місце: 1-й поверх Будинку архітектора (Київ, вул. Бориса Грінченка, 7).

Вхід вільний.

ДОВІДКА:

Міжнародний відкритий архітектурний конкурс проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" (м. Київ) було оголошено в жовтні 2017 року на замовлення Міністерства культури України. 

За тендерною процедурою визначено професійного організатора конкурсу – всесвітньовідоме бюро з організації міжнародних архітектурних конкурсів по всьому світу [phase eins].

Конкурс оголосили 23 жовтня 2017 року згідно з наказом Міністерства культури України від 23.10.2017 № 1087. У конкурсі визначено дві номінації – "Меморіал Героїв Небесної Сотні" та "Музей Революції Гідності".

Переможців конкурсу в номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні" було визначено в лютому 2018 року. Це архітектори Ірина Волинець (Львів/Україна) та Марія Процик (Роттердам/Нідерланди).

Як повідомлялося, Генеральна прокуратура України видала припис із забороною будувати Музей Майдану. Однак наступного дня це рішення ГПУ сама скасувала.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.