У Польщі відсвяткують пeрeмогу над військом Ярослава Мудрого

Урочистість відбудeться під урядовим патронатом. В афіші події повідомляють, що почeсний патронат прийняв міністр внутрішніх справ Польщі Блащак.

Як відзначають організатори – метою заходу є вшанування 1000-літньої історії однієї з найбільших перемог середньовічної польської армії.

 

Битва над Бугом відбулася 22 липня 1018 року поблизу містечка Грубешів між польськими військами Болеслава Хороброго та військами київського князя Ярослава Мудрого під час походу Болеслава на Київ.

На думку організаторів дійства – це історична подія, яка допомогла в нарощуванні влади династії перших П’ястів.

У святкуванні, що організоване місцевими органами влади та установами, візьмуть участь групи історичних реконструкторів з Польщі та інших країн.

Довідково. У 1016 р. Ярослав Мудрий на чолі новгородських і найманих варязьких військ здобув перемогу над Святополком та його союзниками печенігами під Любечем на Дніпрі і став великим князем київським. 1017 року Київ витримав печенізьку облогу.

У 1018 році на Русь рушив Болеслав Хоробрий, Ярослав вийшов на Волинь назустріч йому з київсько-новгородсько-варязьким військом.

Після Битви над Бугом Святополк підтримуваний поляками увійшов у Київ і розмістив польські війська в містах, де почало назрівати невдоволення, а потім і за наказом самого Святополка стали організовуватися вбивства поляків.

У нагороду за допомогу в відвоюванні київського престолу Святополк віддав Болеславу завойовані Володимиром Великим червенські гради на лівому березі Західного Бугу, і польські війська залишили Русь.

Після поразки Ярослав утік у Новгород і хотів тікати далі до Швеції, але був затриманий новгородцями, що побоюються помсти Святополка. 1019 року було зібране нове військо. Святополк виявився не готовий до протистояння і відразу втік до печенігів, поступившись київським престолом Ярославу. У тому ж році Святополк воював з ним у вирішальній битві на річці Альті.

Легенда про меч Щербець. Щербець (пол. Szczerbiec) — власна назва меча — коронаційної реліквії польських королів. Єдина зі збережених давніх реґалій династії П'ястів.

За легендою, меч отримав своє ім'я після того, як на ньому залишилася щербина після удару Болеслава Хороброго цією зброєю по Золотих воротах (на виїзді з Києва 1018 року).

Але цю подію вважають малоймовірною, бо похід Болеслава Хороброго на Київ відбувся ще до будівництва Золотих воріт (1037).

Реальна історія Щербця простежується від XIII століття. Спочатку меч був знаком судової влади польських королів. Коронаційним парадним мечем Щербець став з 1320, коли після возз’єднання доти розділеної Польщі мечем у Вавельській катедрі коронували на престол Владислава Локетка. У такий спосіб меч використовували до кінця 18 століття, за винятком коронацій деяких правителів.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.